Американські планетологи проаналізували дані станції InSight, яка зокрема досліджує Марс за допомогою сейсмографа SEIS, і змогли змоделювати склад порід на глибині до 300 метрів. І принаймні у цих межах не вдалося знайти насичених кригою чи водою базальтів, а кора виявилася пористою і слабко цементованою. Результати дослідження опубліковані у журналі Geophysical Research Letters.
Як вивчати, з чого складається Марс?
Кількісна оцінка того, скільки і де у надрах Марса знаходиться криги та інших корисних копалин, грає важливу роль у наших оцінках існування життя у минулому Червоної планети, інтерпретації її кліматичної історії, а також допоможе зрозуміти Марс як геологічну систему та підготуватися до майбутніх місій, у тому числі за участі астронавтів. Місія InSight зі своїм сейсмометром SEIS досліджує марсотруси з початку 2019 року, а за ними дає змогу зробити висновки про внутрішню структуру Марса у всіх масштабах.
Оцінюючи швидкість поширення сейсмічних хвиль у марсіанській корі, можна побачити як вона змінюється залежно від типу породи та матеріалу, що заповнює пори у породах. І матеріали, які беруть участь у цементуванні порід, можуть мати різне походження, у тому числі це може бути лід, який утворився як замороженням рідкої води, так і конденсацією пари. І цього разу дослідникам Каліфорнійського університету у Сан-Дієго вдалося оцінити породи на глибині 300 метрів.
Що почув сейсмограф?
За даними SEIS планетологи змогли зробити два основних висновки: породи на цій глибині слабко зцементовані, а пори у них навряд заповнені кригою чи водою. Існує принаймні дві зони низьких швидкостей на глибині від 0 до 175 метрів, а також на глибині від 175 до 300 метрів, де швидкість поширення поперечних хвиль зменшується до 0,4 кілометра на секунду, а повздовжніх — до 0,8-0,9 кілометра на секунду. Дослідники інтерпретують це як заповнення відкладень у межах верхніх 300 метрах марсіанської кори газом до 98 відсотків, однак не більш як 20 відсотків криги. У ці 20 відсотків можуть входити, наприклад, крижані зерна, які не беруть участь у цементуванні порід.
Ці дані збігаються з даними проєкту з мапування підповерхневих вод і криги Марса Subsurface Water Ice Mapping (SWIM), які також вказують на низьку імовірність існування криги у приекваторіальному регіоні, де зокрема знаходиться InSight.
Також раніше ми розповідали, як завдяки фоновому сейсмічному шуму SEIS допоміг розібратися з будовою Марса на глибині 200 метрів і створити детальну схему будови приповерхневих шарів. Також марсотруси допомогли оцінити товщину кори та розміри ядра Марса, тож з огляду на ці здобутки NASA пожертвувало захистом від збоїв цілої станції InSight заради роботи єдиного SEIS.