Малі ділянки мозку виявилися здатними спати наяву

Малі ділянки мозку виявилися здатними спати, коли решта мозку працювала, і навпаки пробуджуватися, коли мозок спав. Це виявили за короткими високочастотними сигналами, які ці регіони мозку надсилали у періоди сну та активності. Такі особливості роботи мозку дозволять краще зрозуміти хвороби, пов’язані з порушенням сну. Результати дослідження опублікували в журналі Nature Neuroscience.

GIPHY

Як вдалося виявити незвичну активність мозку?

Науковці досліджували активність нейронів у 10 ділянках мозку мишей протягом 24 годин, а тоді застосували штучний інтелект для аналізу отриманих даних. Виявилося, що ШІ за хвилями з частотою більше тисячі герц визначав те, спали чи ні ці ділянки мозку, хоча зазвичай індикаторами сну вважають довгохвильові коливання з частотою до 20 герц.

Далі за допомогою тієї самої моделі штучний інтелект проаналізував роботу мозку і зміг визначити ділянки мозку, які засинали на кілька мілісекунд у період активності мозку і прокидалися на кілька мілісекунд у період сну. Подальше вивчення цього феномену на органоїдах мозку та у людей дозволить краще розуміти нейродегенеративні хвороби, які можуть бути пов’язаними з порушенням регуляції сну.

Що науковцям відомо про сон

🧠 Одну з гіпотез того, чому ми почуваємося краще після сну, нещодавно спростували. Науковці довели, що клітини мозку не починають краще виводити токсини тоді, коли ми засинаємо.

🧬 Іншою гіпотезою про функцію сну є те, що під час нього у нейронах активно працюють системи виправлення ДНК, що запобігає мутаціям та порушенню роботи мозку.

📖 Щоб дізнатися про те, чому від нестачі сну приходять зайві кілограми, читайте уривок книги Метью Вокера «Чому ми спимо». А про те, чи справді алкоголь допомагає швидше засинати та краще спати, читайте в уривку книги Ольги Маслової та Ніки Бєльської «Коли я нарешті висплюся?».