Людська діяльність змусила тварин змінити звички пересування

Австралійські науковці проаналізували глобальний вплив різних видів людської активності на пересування тварин по всьому світу. Результати дослідження, опублікованого у журналі Nature Ecology & Evolution, вказують, що діяльність людини може суттєво погіршити виживаність тварин та біорізноманіття в екосистемах.

Pixabay / Pexels

Чому це вивчали?

Хоча людська діяльність може допомагати тваринам виживати, здебільшого наше втручання в природу змушує їх переживати стрес від сусідства з людьми та бажання переселитися подалі. Лісозаготівля, містобудування та утворення нових сільськогосподарських земель є одними з найбільш вивчених активностей в плані впливу на природні екосистеми. І хоча вони справді мають велике значення для дикої природи, є чимало інших видів людської діяльності, які є суттєво менш вивченими. Науковці з Університету Дікіна вирішили детальніше дослідити, яким чином люди можуть ще впливати на життя тварин.

Як вони це зробили?

Вчені проаналізували результати 208 попередніх наукових досліджень, що разом стосувалися вивчення переміщення 167 видів наземних та водних тварин. Досліджувані тварини населяли різні екосистеми з усіх кутків планети, тож науковці змогли простежити глобальні закономірності. Тварини належали до різних груп, включно зі ссавцями, плазунами, птахами, рибами, амфібіями та комахами.

Що показав аналіз?

Людська діяльність, з’ясувалося, порушує переміщення тварин із усіх груп, змушуючи їх долати більші відстані або обмежуючи ареали. При цьому епізодична людська активність, як-от полювання, польоти літаків, військова діяльність, рекреація, мають ще більший вплив на пересування тварин, ніж сільське господарство та лісозаготівля.

На епізодичну діяльність припадає близько 35 відсотків усіх змін у пересуванні тварин. Для тварин, що стали подорожувати більше, збільшення сягнуло близько 70 відсотків. Ті ж тварини, чиє переміщення ми певним чином обмежили, зменшили пересування у середньому на 37 відсотків. Наприклад, новозеландський пастушок (Gallirallus australis) біля кемпінгів переміщається на 35-41 відсоток коротші дистанції, ніж його родичі трохи далі від людей, що позначається на їхній здатності поширювати насіння. У США олені вапіті (Cervus canadensis) внаслідок полювання стали більше пересуватися, річкові видри (Lontra canadensis) розширили свій ареал у забруднених паливом регіонах, а у Швеції лосі (Alces alces) стали на 33 відсотки швидше бігати, тому що їх турбують лижники.

Автори вважають, що втручання людини може суттєво порушити чисельність популяцій тварин та нормальне функціонування екосистем. Але хорошою новиною є те, що за бажанням вплив епізодичної діяльності на природу можна легше усунути. Приміром, зваженіше виділяючи місця для полювання, туризму тощо у дикій природі, особливо, під час сезону розмноження тварин.