Космічні зіткнення викинули з молодих Землі й Марса леткі речовини

Нове дослідження виявило, що Земля і Марс не завжди були бідними на леткі речовини, як-от мідь і цинк — їх просто вибило з планет на ранньому етапі формування внаслідок зіткнень з астероїдами. Це пояснює, чому таких елементів більше навіть на примітивних метеоритах, що знаходили на Землі, а також узгоджує уявлення про те, як наша планета взагалі сформувалася. Результати роботи науковців опубліковані у Science Advances.

Художнє зображення зіткнень, яке могла пережити молода Земля. Tim Wetherell / Wikimedia Commons

Як дізналися про давні космічні зіткнення?

Щоб з'ясувати, що сталося із ранніми Землею і Марсом, науковці вирішили дослідити хімічний склад метеоритів, що багаті на метали. Ці метеорити вважаються рештками зародків планет, що утворилися у молодій Сонячній системі, й встигли пережити диференціацію — процес поділу речовини на шари за складом і густиною. Оцінивши вміст та ізотопний склад зокрема міді й цинку, науковці змоделювали, як ці показники змінювалися на різних етапах еволюції зародків. Для порівняння використовували хондрити — примітивні метеорити, які не зазнали диференціації та зберегли леткі речовини такими, як вони були при їхньому утворенні.

Дослідження показало, що металеві метеорити втрачали свої леткі речовини поступово, що свідчить про відсутність швидкого випаровування, яке могло б відбутися під час диференціації. Натомість роль мали зіграти численні зіткнення, які б спричинили поступове витіснення цих сполук. На думку вчених, так само свої леткі речовини втратили й Земля з Марсом, що тепер варто враховувати у моделюваннях утворення планет.

• А от що Землі зберегти вдалося, так це рештки протопланети, яка утворила Місяць. Їх знайшли у мантії нашої планети, завдяки чому уточнили, як саме з'явився єдиний земний супутник.