Коричневі вдови взялися за знищення чорних вдів на півдні США

Американські біологи звинуватили інвазійних коричневих вдів в активному знищенні місцевих чорних вдів на півдні США. Досліди показують, що сміливі чужинці схильні першими атакувати і вбивати місцевих чорних вдів, хоч ті й отруйніші за них. Відповідну статтю оприлюднили у журналі Annals of the Entomological Society of America.

Чорна вдова (а) і коричнева вдова (b) з яйцевими мішками. Louis A Coticchio / Annals of the Entomological Society of America, 2023

Чорна вдова (а) і коричнева вдова (b) з яйцевими мішками. Louis A Coticchio / Annals of the Entomological Society of America, 2023

Що це за коричневі вдови?

Коричневими вдовами називають павуків виду Latrodectus geometricus. Природно вони населяли Африку, але зараз поширені по всьому світу. У США вперше їх помітили 1935 року у Флориді, після чого вони поширилися з будматеріалами та ящиками з продуктами від Канзасу й до Каліфорнії. Як це часто буває з чужорідними видами, коричневу вдову підозрюють у тому, що вона витісняє на окремих локаціях США місцеві види — отруйніших чорних вдів Latroductus mactans та Latroductus hasselti. І як показує дослідження біологів Університету Південної Флориди та Каліфорнійського університету в Ріверсайді, інвазійні коричневі вдови прицільно знищують своїх місцевих родичок.

Що вказало на війну вдів?

Під час польових дослідів улітку 2019-2020 років науковці знайшли в міських та паркових спорудах 223 коричневих вдів та лише 10 чорних. І якщо чорні вдови мали одночасно зазвичай один яйцевий мішок, то коричневі — декілька. Коричневі вдови також дещо раніше виростають та стають статевозрілими, що допомагає їм витісняти місцеві види.

Надалі вчені провели досліди з павуками у лабораторних умовах, щоб зрозуміти, чи сприяє поведінка чужинців до їх поширення. І з'ясувалося, що всупереч тому, що чорні вдови отруйніші, при сусідстві з коричневими вони ніколи не виступають агресорами. Натомість їм частіше за все доводилося захищатися від коричневих вдів, особливо, коли зустрічаються дві незрілі особини. У більшості випадків коричневі вдови їх атакували й зрештою поїдали. Якщо говорити про дорослих, то лише у 30 відсотках випадків вони могли співіснувати з коричневими, ще у 30 відсотках — ефективно захищали себе й убивали нападників, а в 40 відсотках випадків — самі були знищені чужорідним видом. Коричневі вдови вбивали чорних у шість разів частіше, ніж інших споріднених видів.

Модель управління материнським ризиком показала, що конкуренція за дефіцитну здобич суттєво не визначає смертність потомства у представників Latrodectus. Тож схоже, що активне хижацтво коричневих вдів щодо чорних пояснює локальне вимирання чорних вдів у містах на півдні США.

Про те, як люди сприяють поширенню інвазійних видів і до чого тут екзотичні квіти у саду, ми писали у статті «Біологічні інвазії».


Фото в анонсі: Коричнева вдова. iNaturalist