Група фізиків з Південної Кореї заявила, що їм вдалося отримати матеріал — сполуку свинцю і фосфору, який переходить у стан надпровідності за нормального атмосферного тиску і кімнатної температури. Свої властивості надпровідник зберігає до температури у 127 градусів Цельсія вище нуля. Робота опублікована на сайті препринтів arXiv та не проходила рецензування, однак якщо результат вдасться підтвердити, він може означати справжню технологічну революцію. Поки вчені ставляться до заяви корейських колег скептично.
Зразок отриманого матеріалу левітує над магнітом внаслідок дії ефекту Мейснера — одного з ефектів прояву надпровідності. Alex Kaplan / Twitter
Яка буває надпровідність?
Надпровідність — падіння електричного опору до нуля — виникає за екстремально низьких температур, близьких до абсолютного нуля. Однак у другій половині 20 століття були відкриті нові типи надпровідників — високотемпературні надпровідники на основі сполук міді, у яких опір падає вже за температури у -196 градусів Цельсія. А в останні десятиліття у сірководневих сполуках вдалося отримати надпровідники, які працюють навіть за температури вище нуля за Цельсієм, однак за величезного тиску — у мільйони атмосфер.
Раніше деякі наукові групи вже заявляли про досягнення «кімнатної надпровідності», тобто такої, що зберігається за стандартних для Землі тиску і температури, однак їх не вдалося підтвердити експериментально. Нового кандидата у матеріал, який не втрачає свої властивості за нормальних температури і тиску, представили вчені з Корейського дослідного центру квантової енергії (Quantum Energy Research Centre).
Що відкрили вчені?
Фізики досліджували матеріал, що отримав назву LK-99, та являє собою модифікований апатит свинцю. Експериментуючи з LK-99, вчені зареєстрували, що до температури у 126,85 градуса Цельсія матеріал демонструє нульовий електроопір (та слабкий опір у проміжку від 60 до 90 градусів Цельсія). Також вчені спостерігали ефект Мейснера — один з проявів надпровідності, який полягає у витісненні магнітного поля, що, наприклад, дозволяє надпровіднику левітувати над магнітом. Таким чином, відкривачі підсумовують, що їм вдалося досягнути надпровідності в отриманому матеріалі.
Утім, вчені поки скептично ставляться до заяв колег. Старший науковий співробітник Фізико-технічного інституту низьких температур ім. Б. І. Вєркіна НАНУ Разет Баснукаєва відмічає, що «це все звучить провокативно і непереконливо». За її словами, необхідні додаткові дослідження та експерименти, які б підтвердили, що матеріал дійсно має такі властивості. «Однак, якщо відкриття вдасться підтвердити, роботу можна назвати проривом, адже надпровідники кімнатної температури дозволять зробити передачу електроенергії ефективнішою та вдосконалити комп'ютерні технології, МРТ, мікропристрої тощо», — сказала науковиця у розмові з nauka.ua.