Міжнародна група вчених за допомоги місцевого жителя – рейнджера природного парку – відкрила новий вид сов на африканському острові Принсіпі. Сові дали назву Otus bikegila, де Otus родове ім’я сов-сплюшок, а Bikegila – прізвисько рейнджера-помічника. Статтю з результатами дослідження вчені опублікували в ZooKeys.
Новий вид сов з Принсіпі. Зліва — дорослий представник рудого кольору у типовій позі, справа — дорослий представник сіро-коричневого кольору у стресовій позі з піднятими вушними пучками пір'я для ефективнішого камуфляжу. Малюнок MNC
👋 Підпишіться на наш телеграм-канал! А ще у нас є ютуб 🎬
Чому відкриття нового виду сов – це важливо?
Відкриття нових видів зараз стає рідкістю, бо на планеті вже практично не залишилось недосліджених куточків. Якщо ж таке і трапляється, то найчастіше відкривають або дуже дрібних істот, наприклад комах, або таких, що мешкають у важкодоступних місцях, зокрема риб, плазунів чи земноводних. Птахи є добре вивченою групою тварин у світі загалом та, особливо, в Гвінейській затоці, тож відкриття нового виду там вважалося майже неможливим.
Острів Принсіпі, на якому зробили відкриття, – це вулканічний острів у Гвінейській затоці площею 128 квадратних кілометрів. Його населення становить близько шести тисяч осіб, які мешкають здебільшого в його північній частині. Острів розташовується біля західних берегів Африки і є частиною держави Сан-Томе і Принсіпі.
Як шукали сову?
Автори дослідження стверджують, що ще у 1928 році з’явилися перші свідчення місцевих жителів про загадкових сов, котрі живуть в лісах південної частини острова Принсіпі. Однак довгий час все залишалося на рівні чуток.
1998 року тодішній студент-орнітолог Мартім Мело (Martim Melo) почув розповіді ловців папуг про те, що в дуплах тропічного лісу південної частини острова вони часто бачать птахів родини Совових (Strigidae).
У 2002 році Мартіму Мело вдалося записати незвичний крик місцевих сов, але лише у 2016 році команда вчених вирушила в експедицію для їхнього ретельного вивчення. Провівши аж п'ять днів у негостинному тропічному лісі, вони змогли нарешті виманити сов записами їхніх криків та сфотографувати. Однак зовнішній вигляд птахів не дав науковцям певності, що це дійсно новий, не описаний досі вид.
Для остаточного з’ясування, за роботу взялася нова група вчених, очолювана самим Мартімом Мело. У пошуках також активно допомагав колишній ловець папуг, а тепер рейнджер парку і гід Чечіліано до Бом Жезус (Ceciliano do Bom Jesus) на прізвисько Бікегіла (Bikegila).
Що вдалося дізнатися про сову?
Під час експедиції вченим вдалося відловити та дослідити чотирьох представників цих сов за морфологічними та молекулярними показниками.
З’ясувалося, що нова сова з роду сплюшок (Otus) представлена двома варіантами забарвлення – коричнево-сірим та рудим, які в природі зустрічаються з однаковою частотою. Довжина тіла сови становить близько 20 сантиметрів, а довжина крила – близько 15 сантиметрів.
Представники виду Otus bikegila коричнево-сірого та рудого забарвлення. Macaulay Library. Photographs
Морфологічно вона не надто відрізняється від споріднених видів, а ось у своїй вокалізації унікальна. Це дозволило вченим остаточно впевнитися, що вона справді представляє новий вид. Її крики найбільш подібні до сплюшки кенійської (Otus ireneae), яка віддалено споріднена з нею. Це коротка нота «туу», яка повторюється зі швидкістю приблизно одна нота за секунду, чим нагадує крики комах. Ці сови найчастіше кричать дуетами, а не поодинці. Також інколи від них можна почути і так званий кошачий крик – «кіі-а-у».
Птасі дали латинську назву Otus bikegila на честь рейнджера Чечіліано до Бом Жезуса. Автори стверджують, що він присвятив цій «сазі про сплюшок» 25 років, протягом яких активно допомагав науковцям проводити дослідження в негостинних лісах острова Принсіпі.
Вчені класифікували вид Otus bikegila як такий, що «Перебуває під загрозою зникнення», і сподіваються, що Міжнародний союз охорони природи дослухається до їхньої пропозиції. А в найближчих планах вчених – вести моніторинг популяції сов для одержання більш точних оцінок їхньої чисельності та відстежування її коливань.
Нові види важливі не лише для збереження біологічного різноманіття. Від них людина може багато чому навчитися. Ми вже писали про те, як вчені навчили дрон наслідувати сов та ловити пацюків. Крім того, сови допомогли авіаторам покращити звукоізоляцію літаків та вдосконалити їхню протидію вітру.