Дослідники проаналізували кілька сценаріїв кліматичних змін та встановили, які періоди відсутності криги у Арктиці їм відповідатимуть. Виявилося, що з кожним підняттям глобальної температури на один градус Цельсія у порівнянні з доіндустріальним рівнем такий період збільшуватиметься приблизно на один місяць. Стаття про це доступна у журналі Communications Earth & Environment.
rolf gelpke / Unsplash
Як кліматичні зміни впливають на Арктику?
Швидке зменшення обсягу арктичного морського льоду наприкінці ХХ століття стало сигналом того, що наслідки антропогенних змін клімату вже відчутні. Морська крига Арктики зменшується як за обсягом, так і в товщині. Починаючи з 1979 року, період відкритих вод збільшився майже в усіх регіонах Північного Льодовитого океану: крига відступає раніше і з’являється пізніше. Якщо до середини цього століття глобальна температура зросте на два градуси Цельсія у порівнянні з доіндустріальним періодом, відсутність криги у вересні стане звичним явищем. Таке можливо навіть за сценарієм потепління лише на півтора градуси. Тривалість сезон відкритих вод має велике значення для росту фітопланктону, ерозії узбережжя, для полювання та риболовлі, морського судноплавства і туризму. Те, коли саме відступає і з’являється крига, також впливає на регіон. Наприклад, найінтенсивніші арктичні бурі трапляються з листопада по лютий, тому затримка поширення морського льоду посилюватиме такі умови.
Що аналізували науковці?
Дослідники спрогнозували періоди відкритих вод для 15 арктичних регіонів, а також Північного та Трансполярного морських шляхів. Для цього вони використали різні кліматичні сценарії: із низькими, середніми та високими рівнями викидів вуглецю. У результаті вони змогли визначити терміни відступу та просування морського льоду і періоди відкритої води в Арктиці у різних просторових масштабах та за різних температурних порогів. Отримані моделі порівняли з трьома наборами даних морського льоду та чотирма записами температури.
Про що вони дізналися?
Моделювання вчених відповідає кільком важливим характеристикам історичних записів періодів відкритих вод та реакції криги у Арктиці на потепління. Загалом, такі періоди за прогнозами мають збільшитися зі зростанням температури, особливо в Баренцевому морі. У середньому для досліджуваної території підвищення на 2 гразуси у порівнянні з 1850–1900 роками збільшує період відкритих вод на 2 місяці. Регіональні оцінки різняться. Наприклад, для моря Бофорта, Чукотського, Східно-Сибірського та Карського морів періоди без криги становитимуть 3–3,5 місяці, а для Баренцева моря 4 місяці.
Роки (a–i) та аномалії глобальної температури (j–l), за яких періоди відкритої води у прогнозах перевищують 80 днів (зліва), 180 днів (по центру) та 270 днів (справа). Alex Crawford et al.
Відкриття Трансполярного морського шляху на 90 днів із потеплінням на 3,5 градуси та понад 180 днів із потеплінням на 5 градусів буде корисним для комерційного судноплавства. Однак вигода від більш тривалого періоду відкритих вод буде протистояти витратам, пов'язаним з такими проблемами, як ерозія узбережжя та порушення мисливської і риболовної практики. Наприклад, втрата зимового морського льоду в затоці Святого Лаврентія спричинить міграцію на північ тюленів, які виводять потомство на льоду. Більшість моделей пронозують, що відкриті води існуватимуть в затоці протягом усього року навіть у разі потеплінням лише на 1,5 градуси. Різке збільшення періоду відкритої води в Чукотському морі та морі Бофорта також призведе до серйозних порушень в екосистемах.
Таким чином, багато змін у регіоні відбудуться, навіть якщо потепління буде обмежене до двох градусів за Цельсієм у порівнянні з доіндустріальним періодом. Однак найзначніші з них відбудуться лише при більшому рівні потепління. Коли саме відбудуться ці зміни і чи взагалі відбудуться, залежить від рівня глобальних викидів у майбутньому.