Окремі імунні клітини мікроглії у мозку виявилися залученими до процесів запам'ятовування. Зокрема, порушення експресії одного гена у популяції цих клітин призвела до погіршення когнітивних здібностей у самок мишей, повідомляють іспанські та шведські науковці у журналі Nature Neuroscience.
Клітини мікроглії (червоні), зокрема ARG1+ клітина у центрі (жовта). Vassilis Stratoulias / University of Helsinki
Що це за клітини?
Мікроглією називають імунні клітини, які постійно перебувають у мозку та підтримують роботу нейронів, очищуючи їхнє середовище від патогенів та відходів життєдіяльності клітин. Відомо, що існують окремі субпопуляції клітин мікроглії, але наскільки вони відрізняються за функціями — невідомо. Завдяки дослідам вчених Каролінського інституту та їхніх колег з Іспанії і Швеції вдалося внести більше ясності у питання. Вони описали у мишей підтип клітин мікроглії ARG1+, що особливо часто зустрічаються у базальному передньому мозку та вентральному смугастому тілі, які беруть участь у здійсненні когнітивних функцій. Клітини виділилися посиленою експресією генів, особливо Arg1.
Яка роль клітин у когнітивних функціях?
Коли дослідники заблокували роботу гена Arg1 у цих клітинах, це спричинило у мишей розлади довготривалої пам'яті, але тільки у самок. Наразі не зрозуміло, чим зумовлені статеві відмінності, але досліди показали, що втручання порушує формування синапсів у гіпокампі — ділянці мозку, яка відіграє ключову роль у запам'ятовуванні. Це дослідження допоможе у вивченні розвитку та лікування нейродегенеративних захворювань, як-от хвороби Альцгеймера, до якої жінки теж мають більшу схильність і в якій теж вагома роль належить мікроглії.