Зоологи виявили, що одразу після грумінгу, тобто догляду за шерстю інших особин свого виду, у павіанів підвищувався рівень метаболітів гормонів стресу. Це вдалося виявити, спостерігаючи за групою самиць ведмежих павіанів у Південноафриканській Республіці. Таке відкриття суперечить усталеному уявленню про те, що грумінг є заспокійливою поведінкою у приматів і ссавців загалом. Результати дослідження опублікували в журналі Biology Letters.
Ведмежі павіани під час грумінгу. Sam Stanton-Reid / Wikimedia Commons
Як вимірювали рівні гормонів стресу в павіанів?
Щоб визначити рівень стресу у ведмежих павіанів (Papio ursinus), науковці аналізували їхні зразки калу на наявність метаболітів глюкокортикоїдів — у людей ці сполуки називають гормонами стресу. Зоологи взялися порівнювати концентрацію метаболітів гормонів стресу в калі павіанів з даними про тривалість грумінгу з прикріплених до нашийників акселерометрів. Результати показали, що чим більше часу бабуїни проводили за грумінгом, тим вищим був рівень цих сполук у наступні два-три дні. Тому зоологи припустили, що зменшення стресу в павіанів пов’язане не із самим грумінгом, а з довготривалими соціальними зв’язками, які утворюються в процесі та надають переваги для виживання.
- А про те, чому фізіологічний стрес не завжди є негативним явищем, та його вплив на імунну систему людей — читайте у нашому матеріалі «Бий, біжи та не хворій».