Генетики розшифрували геном австралійських сумчастих тварин білбі або бандикути-кролів, який виявився найдовшим серед усіх сумчастих. Отримані під час розшифрування геному дані допоможуть розробити заходи зі збереження цих рідкісних тварин, ареал яких скоротився до 20 відсотків від оригінального. Зокрема вже зараз результати дослідження показали, що для збереження різноманіття білбі необхідне їхнє схрещування між популяціями. Дослідження опублікували в журналі Nature Ecology & Evolution.
Білбі з Сіднейського парку дикої природи. Sardaka / Wikimedia Commons
Що дізналися з геному білбі?
Для дослідження науковці обрали білбі (Macrotis lagotis), які живуть у зоопарках Північної Території, Західної Австралії та Квінсленду, а також звернулися до викопних решток його меншого вимерлого родича малого білбі (Macrotis leucura). Аналіз виявив, що геном білбі складається з 3,66 мільйонів пар основ та майже 40 тисяч генів, що більше, ніж у інших сумчастих, таких як тасманійський диявол, коала та опосум, які мають по 3,1, 3,19 та 3,59 мільйонів пар основ відповідно.
Крім того, з'ясувалося, що велика кількість генів білбі пов’язані з нюховими рецепторами — таких генів у цих тварин більше, ніж у мишей, людей та качкодзьобів. Це допомагає білбі шукати їжу, уникати хижаків та спілкуватися між собою, оскільки ці тварини ведуть нічний спосіб життя і багато в чому покладаються на нюх.
Також генетичний аналіз виявив, що зусилля зі збереження білбі, які включають поселення тварин у зоопарках та огороджених заповідниках, не надто нашкодили генетичному біорізноманіттю білбі. У них рідше, ніж у інших тварин у неволі, зустрічалася гомозиготність — поява двох однакових алелів, або ж варіантів, одного гена, яка знижує варіативність геному та здатність тварин пристосовуватися до нових умов.
Автори дослідження підкреслили користь схрещування білбі з різних популяцій для збереження їхнього генетичного різноманіття. А для якіснішого відстеження популяцій цих тварин у природі, генетики розробили метод аналізу генетичного різноманіття білбі за зразками калу.
Чий ще геном вдавалося розшифрувати
🕷 Науковці розшифрували геном косариків — довгоногих павукоподібних, а тоді втрутилися у нього, вимкнувши гени, які відповідають за формування довгих ніг. Через це з яєць вилупилися косарики з аномально короткими ногами.
🍄 Дослідивши цвілеві гриби, з яких Александер Флемінг виділив перші антибіотики, науковці знайшли відмінності в їхніх генах, які можуть дозволити розробити ефективніші пеніциліни.
🐠 Геном акваріумної рибки скалярії вперше розшифрував 17-річний американський школяр. Раніше він також використав технологію редагування геному, щоб зробити бактерії невразливими до вірусної інфекції.
🦣 Палеонтологам зі Швеції та США вдалося секвенувати найстаріший геном вимерлих мамонтів віком від 870 тисяч до 1,65 мільйона років.