Галактика з раннього Всесвіту, у якій рекордно активно народжуються зорі, виявилася не одною галактикою, а злиттям одразу шести. Як засвідчили спостереження телескопа «Джеймс Вебб», HFLS3 складається з трьох пар карликових галактик, які настільки тісні, що їх було не розрізнити іншим телескопам. З новим відкриттям HFLS3 вписується у сучасні космологічні моделі, розповідає Sky&Telescope. Стаття астрономів доступна на arXiv.
Зображення галактики, яке зробив космічний телескоп «Гершель» до відкриття «Джеймса Вебба». ESA / C. Carreau
Що особливого у зореутворенні цієї галактики?
У перші два мільярди років після Великого вибуху еволюція Всесвіту відрізнялася від того, що астрономи можуть спостерігати зараз. Зокрема завдяки тому, що у ранньому Всесвіті матерія була щільнішою, а газу було більше, галактики дуже швидко формувалися і часто зливалися одна з одною, що прискорювало появу нових зір. Але так само швидко вони й припиняли еволюцію та зореутворення, вичерпуючи запаси газу. Тому навіть сприятливі умови раннього Всесвіту не змогли пояснити швидкість народження нових зір у відкритій у 2013 році галактиці HFLS3.
За оцінками, у ній виникало понад дві тисячі нових зір щороку, хоч галактика утворилася всього через 850 мільйонів років після Великого вибуху. Для порівняння, сьогодні у Чумацькому Шляху за рік виникає до десяти нових зір. Сьогодні HFLS3 могла б вже досягнути розмірів наймасивніших галактик, відомих у сучасному Всесвіті. Тому щоб краще зрозуміти, що змусило галактику так активно народжувати зорі, астрономи Оксфордського університету націлили на HFLS3 телескоп «Джеймс Вебб».
Як «Джеймс Вебб» знайшов цілих шість галактик?
Завдяки спостереженням в інфрачервоному діапазоні за допомогою спектрографа NIRSpec астрономи змогли відтворити рух і нагрівання газів у галактиці HFLS3. І замість того, щоб побачити типове для ранніх галактик обертання газу, вчені помітили кілька областей цього обертання, нарахувавши шість менших галактик. Вони знаходяться настільки близько одна до одної, що різниця між ними не була видима ані наземним, ані космічним телескопам, які раніше спостерігали HFLS3.
Шість галактик у HFLS3, які виокремив «Джеймс Вебб». G. C. Jones. GA-NIFS Collaboration
На думку астрономів, саме активне злиття такої кількості галактик почало живити нові спалахи зореутворення із матеріалу всіх галактик, завдяки чому у HFLS3 виявили багато нових світил. Таку взаємодію галактик і подальше посилення зореутворення не забороняють сучасні теорії, тому завдяки відкриттю «Джеймса Вебба» астрономи тільки підтвердили свої уявлення про еволюцію раннього Всесвіту.
- «Джеймсу Веббу» також належить відкриття і найдавнішого відомого злиття галактик. Воно відбулося всього через 427 мільйонів років після Великого вибуху.