Команда космічного телескопа «Габбл» представила найбільший знімок неба у ближньому інфрачервоному діапазоні. Огляд 3D-DASH тривав 12 років і охопив площу неба, яку можна порівняти із шістьма повними дисками Місяця. За його результатами вчені зможуть дослідити галактики на власних відстанях понад 17 мільярдів світлових років, а також приховане за пилом зоряне населення сусідніх до нас системах. Деталі роботи прийняті до публікації у журналі The Astrophysical Journal, а препринт статті доступний на arXiv.
Ділянка неба, зображена у ході огляду. Gabe Brammer
Що видно у цьому діапазоні?
Ширококутні огляди неба в ближньому інфрачервоному діапазоні виявилися неймовірно продуктивними для астрономів, які з їхньою допомогою можуть не тільки уточнити зоряні маси галактик на значенні червоного зсуву z більше одиниці, але й спостерігати за подіями злиття, активними ядрами галактик та галактичними скупченнями.
Втім, досі всі масштабні огляди неба в цьому діапазоні зазвичай проводили за допомогою наземних телескопів. І «Габбл» став першим космічним, який зміг провести таке масштабне спостереження. Найбільшою областю неба, яку йому вперше вдалося захопити, став огляд CANDELS, на який телескопу знадобилося 900 витків навколо Землі. Це пов'язано з тим, що камера телескопа WFC3 вимагає для наведення «зірки-путівника». А тому один виток — це всього одне наведення телескопа.
Однак новий метод DASH (Drift And SHift), результати якого і представляють вчені, дає змогу отримати до восьми таких точок всього за один виток, що і дозволило охопити велику площу для спостереження.
Наймасивніші галактики з активним зореутворенням, які потрапили у поле огляду 3D-DASH. Вони знаходяться на z < 0,5, а зображення скомпоновне зі знімків камер WFC3 і ACS на борту телескопа. Gabe Brammer
Що побачив «Габбл»?
Результатом роботи телескопа став огляд неба 3D-DASH (3D-Drift And SHift), ділянка неба в якому склала площу в 1,43 квадратного градуса — у шість разів більша, ніж площа повного диска Місяця. На спостереження телескоп витратив понад десять років: з 2010 по 2022 рік. А результатом стала мозаїка з 1256 окремих кадрів, у яких астрономи зможуть, наприклад, розрізнити (невиразні з наземних телескопів) близькі пари масивних галактик на червоному зсуві до z=3 і на відстані менше 20 кілопарсек одна від одної. Також в огляді доступні дані про зореутворення в галактиках на z < 0,5, що також складно для наземних оглядів. У них вдасться розгледіти пил, області зореутворення та старі зоряні популяції. За словами авторів роботи, подібний за масштабами огляд зможуть здійснити лише майбутній телескоп імені Ненсі Роман або «Евклід».
Сканування неба «Габблом». Ivelina Momcheva
«Габбл» — справжній космічний довгожитель, який пропрацював у космосі понад 30 років. Нещодавно він знову пережив збій у роботі, але вже повернувся у стрій та продовжує надсилати наукові дані.