Джмелі покатали м'ячики. Це схоже на гру

Група науковців із Великої Британії та Фінляндії запідозрила бджіл у наявності у них гри як розваги. У тому, як комахи катають надані їм м'ячики, вчені помітили відповідність усім п'яти критеріям, за якими визначають гру у тварин. Дослідження, опубліковане у журналі Animal Behaviour, також першим описує вікові та статеві відмінності у грайливості у безхребетних тварин.

Для чого існують ігри і як їх розрізняють?

Окрім людини, багатьом іншим тваринам властиві ігри. Як і нам, їм ігри допомагають розвивати потрібні в житті навички, тому вони особливо практикуються у дитячому віці. Але майже все, що ми знаємо про ігри у тварин, стосується переважно видів із розвиненою нервовою системою та великим мозком. А вчені Лондонського університету королеви Марії, Університету Оулу та Університету Шеффілда у новій роботі описують, що їм вдалося помітити ознаки гри і в таких відносно простих в організації тварин як джмелі. Дотепер лише мурах та ос запідозрювали в іграх одне з одним.

Традиційно, гру як тип поведінки тварини визначають за п'ятьма ознаками. Вона не має надавати негайних переваг для виживання, наприклад, слугувати досягненню їжі, прихистку або пари. Гра є добровільною, спонтанною та сама по собі винагородою, а не сприяє її отриманню. Вона також відрізняється від функціональної поведінки, яка робиться для досягнення чогось, наприклад, пошуку партнера або їжі. Хоч ігри і мають повторюваний характер, але вони не є стереотипними, як-от поширене у циркових тварин розгойдування. І накінець, сильний стрес може завадити грі, але з іншого боку гра може полегшити відчуття помірного стресу. Усі ці ознаки помітили у поведінці джмелів.

Яку гру показали вченим джмелі?

Ще у дослідженні 2017 року науковці описували, що земляних джмелів (Bombus terrestris) можна навчити котити м'ячик для отримання винагороди. Утім, науковці помітили, що комахи часто котять м'ячик і просто так. Між експериментами його розміщували у тунелі, що з'єднував вулик із дослідною ареною з їжею, і хоча у ній було досить місця, щоб вільно пройти повз м'ячик, бджоли регулярно навмисно котили його по дорозі до або від їжі. Тож тепер дослідники зосередилися на тому, чи міг то бути прояв гри. Зрештою, у джмелів уже виявляли стан, схожий на переживання позитивних емоцій.

Зараз під час експериментів використовували 45 нових джмелів, яких випускали по тунелю із гнізда на арену з різнокольоровими дерев'яними м'ячиками. На одній половині арени м'ячики були просто розкидані, а на другій — приклеєні до дна, щоб знерухомити.

Джмелі справді гралися?

Поки джмелі не спробували взаємодіяти з м'ячиками, вони однаково часто відвідували обидві сторони арени. Але після того, як спробували котити м'ячик, частіше обирали сторону з рухомими об'єктами, а не приклеєними. І якщо хоча б раз уже котили м'ячик, то з більшою імовірністю поверталися до цієї зони знову, щоб провзаємодіяти з м'ячами, навіть якщо щойно поїли.

Покадрово показана взаємодія джмеля з м'ячиком. Hiruni Samadi Galpayage Dona et al. / Animal Behaviour, 2022

У наступних дослідах джмелі віддавали перевагу відвідувати пусту камеру того кольору, у який до того була забарвлена камера з рухомими м'ячиками. Схоже, вони очікували отримати там той же досвід, що і минулого разу. Це узгоджується з критерієм про те, що гра має бути добровільною і грою заради гри, а не способом отримання винагороди, як-от їжі. Також поведінка комах не нагадувала таку при здійсненні реальних функцій. Наприклад, жодного разу при взаємодії з м'ячем вони не висовували хоботок, як при пошуку їжі; пересували м'ячики хаотично, а не в одному напрямку, як це було б, якби вони вважали об'єкти за сміття й хотіли позбутися; у самців ніколи не розкривалися геніталії, як при спробах спаруватися з об'єктом; джмелі не видавали характерного при захисті гнізда гудіння тощо.

Хоча дії з м'ячиками й були повторюваними, але не підпадали під ознаки стереотипних. Вони мали різну тривалість і регулярність, а м'ячики котилися щоразу на різну довжину в одних і тих же особин. Поведінка навряд чи була спричинена стресом, оскільки вчені намагалися мінімізувати стресові фактори, надаючи комахам вільним доступ до поживної та смачної для них їжі, максимально обмеживши контакти з ними, та уникаючи соціальної ізоляції. Та й джмелі не проявляли ознак поганого самопочуття.

Таким чином, за всіма п'ятьма критеріями поведінка джмелів із м'ячиками може називатися грою. На користь цього свідчить і те, що молодші бджоли та самці були більш схильними до такої поведінки. У багатьох видів ссавців спостерігається аналогічний пік грайливості у молодому віці та статеві відмінності у тривалості й інтенсивності цього піку, але схожу закономірність вперше виявили у безхребетних.