Космічний телескоп «Джеймс Вебб» націлився на молоду карликову зірку AU Мікроскопа, аби знайти планети, що сформувалися у газопиловому диску навколо неї. Телескоп отримав детальні зображення структури в інфрачервоному діапазоні, зокрема на близькій відстані до зірки. Його робота допоможе астрономам краще зрозуміти процеси формування планетних систем. Нові знімки телескопа на своєму сайті опублікувало NASA.
Залишковий диск навколо AU Мікроскопа на довжині хвилі в 3,56 мікрометра (згори) та 4,44 мікрометра. NASA, ESA, CSA, Kellen Lawson (NASA-GSFC), Joshua E. Schlieder (NASA-GSFC), Alyssa Pagan (STScI)
Що це за зірка?
AU Мікроскопа — це молода карликова зірка AU Мікроскопа, яка знаходиться на відстані 32 світлових років від нас. За масою зоря складає половину Сонця та належить до спектрального класу M0Ve. Вік світила оцінюють у 23 мільйони років — воно ще не вийшло на головну послідовність.
Однак за цей час навколо AU Мікроскопа вже мали встигнути сформуватися планети, на що зазвичай потрібно близько десятка мільйонів років. Наразі у системі AU Мікроскопа відомо про існування двох екзопланет — AU Mic b та AU Mic c, що подібні за розмірами до Нептуна. З ними система AU Мікроскопа є однією з найближчих до нас систем молодих зірок, в яких ще можна спостерігати залишковий газопиловий диск, а також екзопланети в ньому. Тому астрономи продовжують свої дослідження і цього разу на AU Мікроскопа націлився інфрачервоний телескоп «Джеймс Вебб»
Що побачив «Джеймс Вебб»?
Залишковий пиловий диск навколо AU Мікроскопа простягається на відстань у 60 астрономічних одиниць від зорі та відрізняється неоднорідністю та асиметричністю. Для його спостереження астрономи використали камеру «Джеймса Вебба» NIRCam, яка працює в ближньому інфрачервоному діапазоні, а також коронограф камери, що дозволив закрити інтенсивне світло AU Мікроскопа. Так вченим вдалося отримати детальне зображення залишкового диска зорі на відстані п'яти астрономічних одиниць від неї, що еквівалентно орбіті Юпітера у нашій Сонячній системі.
Спостереження проводили на довжинах хвиль у 3,56 і 4,44 мікрометра, що також є першим зображенням залишкового диска AU Мікроскопа у цьому діапазоні. Вчені виявили, що диск на коротких довжинах хвиль був яскравішим, що свідчить про велику кількість дрібного пилу у ньому та світловий тиск, який на нього чинить зоря. Нові дані допоможуть краще зрозуміти як саму систему AU Мікроскопа, так і покращити моделі, які описують формування планет навколо зірок.
Також ми розповідали, як за допомогою спектрометра на борту телескопа «Габбл» на AU Мікроскопа побачили холодні плями молекулярного водню. Вони можуть вказувати на існування у зірки компаньйона або на невідому раніше динаміку зоряних плям.