Дуже великий телескоп у Чилі знайшов можливий супутник планетної маси навколо коричневого карлика — об’єкта, що за масою знаходиться на межі планет-гігантів і зір. Потенційний супутник з масою близько 0,9 маси Юпітера здійснює один оберт навколо коричневого карлика приблизно за 170 діб, тоді як сам коричневий карлик обертається навколо зорі з довгим періодом в близько 5000 років. Якщо відкриття підтвердиться, це стане першим переконливим свідченням існування супутника в планети, яка обертається навколо зорі, за межами Сонячної системи. Дослідження опублікували в журналі Nature.
Художнє зображення системи, у якій знайшли кандидата в супутники: навколо зорі (зліва) обертається коричневий карлик (справа), навколо якого обертається об'єкт із масою майже як у Юпітера (посередині). ESO / M. Kornmesser
Як вдалося спіймати супутник?
Попри відкриття понад шести тисяч екзопланет, астрономам досі не вдалося беззаперечно підтвердити існування жодного супутника за межами Сонячної системи. Одними з найкращих кандидатів для таких пошуків є коричневі карлики, які мають достатньо велику масу, тож можуть утримувати біля себе більші супутники. Саме навколо одного з них, CD-35 2722 B, група дослідників вирішила шукати можливий супутник.
Для цього астрономи використали спектрограф CRIRES+, встановлений на Дуже великому телескопі, і протягом понад двох років дослідники спостерігали за коричневим карликом. Якщо навколо нього обертається інший об'єкт, його гравітація змушує карлик ледь помітно «хитатися», і саме ці зміни можна зареєструвати за допомогою спектроскопічних спостережень. Таким самим способом, званим методом променевих швидкостей, астрономи Мішель Майор і Дідьє Кело у 1995 році виявили першу екзопланету навколо сонцеподібної зірки, за що отримали Нобелівську премію з фізики 2019 року.
Аналіз отриманих даних показав періодичний сигнал, який найкраще пояснюється існуванням супутника з мінімальною масою близько 0,9 маси Юпітера, тоді як коричневий карлик має масу, як у 37 Юпітерів. Утім, дані так само добре пояснює й альтернативна модель — з двома супутниками в резонансі 2:1, хоча вони мали б менш стабільні довгострокові орбіти. Хоча дослідники наголошують, що для остаточного підтвердження потрібні нові спостереження, це наразі є найпереконливішим свідченням існування екзосупутника. Його відкриття також порушує питання про те, як класифікувати подібні об'єкти, адже сучасні визначення планет і супутників не враховують такі незвичайні системи, і формально об’єкти планетарної маси поблизу коричневих карликів вважають екзопланетами.
Що астрономи дізнавалися про екзопланети та їхні зорі
💫 Космічний телескоп TESS відшукав аж 27 екзопланет, які можуть обертатися навколо подвійних систем зір.
😋 А за допомогою Дуже великого телескопа астрономи знайшли шість зір, які могли поглинути свої планети.
🪐 Планета за 82 світлових роки від Землі, навпаки, пережила смерть своєї зорі та змінила орбіту.
