Японські науковці звернули увагу на недостатню вивченість камуфляжу у кальмарів та самостійно дослідили маскувальні здібності цих молюсків. Їхні досліди вказують, що кальмари справді здатні змінювати колір, у залежності від умов навколишнього середовища. На найшвидше перевтілення, яке зареєстрували вчені, кальмар витратив усього 0,3 секунди, повідомляється у журналі Scientific Reports.
Ryuta Nakajima et al. / Scientific Reports, 2022
Що дивного у камуфляжі кальмарів?
Забарвлення більшості тварин є результатом природного добору кращого маскування до довкілля, яке уможливлює ховання жертви від хижака і навпаки. Але якщо зазвичай воно є відносно незмінним, то у невеликої частки тварин, як-от серед двозябрових головоногих (Coleoidea), спостерігається можливість активно підлаштовувати забарвлення та навіть текстуру покривів під мінливий субстрат. Найбільше свідчень про таку здатність стосується восьминогів та каракатиць, що можуть замаскуватися усього за долі секунди. Така швидкість обумовлена унікальною нейрорегуляцією хроматофорів, завдяки якій можливий тонкий контроль над набуттям широкого репертуару кольору, забарвлення та текстури, як того вимагає середовище.
Такі клітини і швидка зміна вигляду відомі і в кальмарів, однак свідчень про їхнє маскування до середовища обмаль. Можливо тому, що на відміну від каракатиць та восьминогів ці молюски проводять більше часу не на дні, а в товщі води, що ускладнює вивчення їхньої маскувальної здатності. Дотепер було задокументовано камуфляж лише у карибського рифового кальмара (Sepioteuthis sepioidea) та Doryteuthis pealeii, а тепер до них приєднався ще один вид завдяки дослідженню вчених із Окінавського інституту науки й технологій.
Кого ще застали за маскуванням?
Sepioteuthis lessoniana колись вважався одним видом, а зараз охоплює кілька видів кальмарів, які поки що не класифіковані як слід. Вид S. lessoniana sp.2 ще називають білим кальмаром, він широко поширений у морських водах Японії та впізнаваний місцевими рибалками. Його також тривалий час розводять у неволі, через що він відносно добре вивчений і підхожий для використання як модельний організм. Один із них проживав у лабораторії окінавських вчених, коли ті помітили, як кальмар підлаштував забарвлення під субстрат. Згодом вони натрапили на відеозапис у YouTube, де ще один S. lessoniana продемонстрував таке вміння. Це спонукало науковців провести вивчення, щоб детальніше дослідити, як маскуються кальмари.
Досліди провели із трьома дорослими білими кальмарами, яких утримували у круглому синьому басейні. Із часом на його стінках наріс щільний покрив водоростей, який вчені зчистили лише із однієї половини дна, утворивши різкий контраст між яскраво-синім чистим матеріалом та покритим темно-зеленими водоростями. Під час дослідів кальмарів заохочували їжею чи іншими приманками переміщатися зі світлої частини басейну до темної і навпаки. У цей час поведінку тварин реєструвала відеокамера, розташована над басейном. Відтак отримані п'ять відео проаналізували комп'ютерними програмами, щоб об'єктивно оцінити забарвлення кальмарів.
Які вміння показали кальмари вченим?
Детальне вивчення відеозаписів чітко вказало, що білі кальмари здатні змінювати своє забарвлення, маскуючися під навколишнє середовище. Тобто якщо на синьому фоні вони були світлими із легким зеленуватим відтінком, то при переході на темний бік басейну набували темно-зеленого, відповідного до фону, кольору. А при поверненні на синій фон вони знову світлішали. Ця зміна відбувалася при кожному перетинанні тваринами кольорової межі дна.
Аналіз відео вказав, що кальмари справді змінюють колір, у залежності від фону. Ryuta Nakajima et al. / Scientific Reports, 2022
У середньому на те, щоб змінити колір, кальмарам було потрібно дві секунди, однак рекорд склав приблизно третини секунди. Завершення перевтілення зазвичай відбувалося усього за кілька сантиметрів після перетину межі, що подібно до каракатиць.
Як зазначають науковці у статті, раніше камуфляж кальмарів більшою мірою списували на їхню прозорість, але їхнє дослідження вказує на залученість до процесу і хроматофорів.
Ryuta Nakajima et al. / Scientific Reports, 2022