Викиди вуглекислого газу від донного тралення — вилову риби з дна моря сітчастим мішком — склали близько 340 мільйонів тонн на рік, що дорівнює 1 відсотку від загальних викидів парникового газу і є неочікувано великим числом. Це перше дослідження, яке вказало на внесок тралового рибальства у викиди в атмосферу парникових газів, повідомляє New Scientist. Стаття вийшла у журналі Frontiers in Marine Science.
NarisaFotoSS / Shutterstock
Яким чином вилов риби сприяє накопиченню вуглекислого газу в атмосфері?
Під час донного тралення величезний мішок із сітки протягують уздовж дна, збираючи у нього придонних риб, ракоподібних і молюсків у великій кількості. Однак у процесі також пошкоджується морське дно, осади якого накопичувалися іноді тисячоліття. У самих відкладеннях мікроорганізми активно розкладають органічну речовину, виділяючи вуглекислий газ. Тому підіймаючи осад траленням у воду вивільнюється і сам газ. Але вчені Університету Юти захотіли з'ясувати, скільки саме його вивільняється і чи дістається він атмосфери. Їхня комп'ютерна модель циркуляції океанічної води вказала, що близько 55 відсотків звільненого траленням вуглекислого газу опиняється в атмосфері протягом 9 років, що відносно швидко. Тож автори вважають, що урядам країн слід почати відстежувати й регулювати донне тралення. Це зокрема збереже морських істот, чиє середовище руйнує людська діяльність, і на відновлення якого можуть піти роки.
- У дослідженні океанічного вуглецевого циклу також допомагає гусеничний підводний робот, який здатний працювати на глибині чотирьох кілометрів.