Давній клімат у марсіанському кратері Ґейл виявився схожим на клімат Ісландії
Дослідники вивчили стародавній клімат у марсіанському кратері Ґейл, порівнявши геохімію і мінералогію відкладень Землі та зразки глинистих порід Марса, зібрані та досліджені ровером «К'юріосіті». Про це вони пишуть у журналі Geophysical Research: Planets. Виявилося, що відкладення у кратері Ґейл утворилися в умовах, що нагадують сучасний клімат Ісландії.
Що відомо про кратер Ґейл?
Кратер Ґейл займає 154 кілометри у діаметрі. Він сформувався близько 3,5-3,8 мільярдів років тому від удару метеорита. У минулому Марса, під час пізнього нойського (3,8-3,7 мільярдів років тому) та раннього гесперійського періоду (3,7-3,2 мільярдів років назад) річки значно вплинули на формування поверхні планети. Вони переносили уламки порід із місцевих джерел вниз за течією, до озера в межах кратера Ґейл, створюючи шари озерно-річкових відкладень. Зараз ці породи знаходяться вздовж схилів гори Шарпа, розташованої в центрі кратера. Яким був палеоклімат, під час якого існував наземний потік рідкої води в кратері Ґейл, лишається суперечливим питанням. Основна причина цього у обмежених знаннях про хімічні та мінералогічні показники у кам'яних породах цієї місцевості. У 2012 році марсохід «К'юріосіті» приземлився у кратері Ґейл, неподалік від гори Шарпа, що дозволило вченим дослідити це питання.
Про що дізналися астрономи?
Дослідники проаналізували дані з базальтових рельєфів місцевостей з різним кліматом на Землі, щоб порівняти їх з умовами, які могли скластися під час формування осадових порід у кратері Ґейл. Зокрема, основну увагу приділили зібраним і дослідженим «К'юріосіті» глинистим породам. Вчені вирахували, які клімат впливає на вивітрювання та утворення річкових відкладень, щоб краще зрозуміти взаємозв'язок між цими процесами. Такий спосіб дозволив встановити необхідну для утворення порід середню за часом межу холодних кліматичних умов.
Порівнявши результати з кліматологічними та екологічними змінними з різних місць на Землі, команда продемонструвала, що температура є основним чинником, що зумовлює ступінь вивітрювання порід. Результати цієї роботи дозволяють припустити, що палеоклімат у кратері Ґейл був мінливим, схожим на клімат сучасної Ісландії, та періодично переживав ще більш низькі температури протягом осідання порід у стародавньому озері.
Ровер «К'юріосіті» дозволяє астрономам дізнатися більше про кратер Ґейл. Нещодавно він відшукав тут сліди великої повені, що сталася в минулому. Крім того, марсохід робить не тільки важливі наукові відкриття, але і вражаючі світлини з Марса. Найкращі з них можна побачити у нашому матеріалі «Селфі, ілюзії та панорами. Найцікавіші світлини «К'юріосіті».