«Чхання» допомогло губкам позбутися слизу зі сміттям із пор

Нідерландські та австралійські вчені описали у морських губок аналог чхання, під час якого тварини позбуваються за допомогою слизу сміття, що може закупорити їхні пори. Періодичні скорочення, під час яких слиз із органічними рештками викидається у воду, може забезпечувати інших морських тварин поживою, пишуть автори в журналі Current Biology.

Процес чхання у губок, під час якого вони очищуються від слизу із захопленими рештками з пор. Science X: Phys.org, Medical Xpress, Tech Xplore / Youtube

Для чого губкам чхати?

Губки добувають собі їжу, фільтруючи крізь себе навколишню воду, яка надходить через численні пори на поверхні їхнього тіла, а виходить через один або кілька великих вихідних отворів — оскулюмів. Із води вони відбирають планктон та іншу поживу, однак разом із водою до їхнього організму надходить і значна кількість речовин, які губки не можуть використати і які загрожують закупоренням пор. Але вчені з Університету Амстердаму та Університету Квінсленду з'ясували, що губки мають свій аналог чхання, щоправда, дуже повільного, аби позбуватися сміття з пор зі слизом.

Як відбувається чхання у губок?

Вчені використали записи відеокамер, щоб простежити за процесом самоочищення губок двох видів — Aplysina archeri та представника роду Chelonaplysilla. Так вони помітили, що губки справді виводять частинки відходів не лише з оскулюму, а й із самих пор. При цьому після виходу з пор частинки опиняються захопленими в такі собі потоки слизу, що вчені називають «слизовими трасами», на поверхні губок, які рухаються зі швидкістю близько двох мікрометрів на секунду. Як частинки спрямовуються до цих потоків із пор, поки що незрозуміло, і ймовірно, є новим для цих тварин механізмом. Однак раз на 3-8 годин по тілу губок проходять хвилі скорочення зі швидкістю 40 мікрометрів на секунду, які тривали протягом 20-50 хвилин. Під час них слизові скупчення активно викидалися у товщу води, очищуючи губку. Саме цей процес вчені називають чханням. У періоди розслаблення слизові нитки знову накопичувалися, а відтак знову відділялися при скороченні у воду.

Це й процес самоочищення може пояснити, чому біля губок часто спостерігається велике різноманіття інших морських тварин. Неперетравлені губками рештки та й сам багатий на вуглець і азот слиз можуть бути джерелом поживи для ракоподібних, риб та інших невеликих тварин, що їх помічали поруч з губками, на них і всередині їхніх пор.


Фото в анонсі: Aplysina archeri. Dutch Caribbean Species Register