Біологи вперше застали болівійських річкових дельфінів за взаємодією з анакондою Бені, або болівійською анакондою. Пара дорослих дельфінів протягом кількох хвилин плавала зі змією в присутності молодих особин. При цьому вони не намагалися з'їсти анаконду, але найімовірніше, що вона зрештою загинула від дій дельфінів. Своїм спостереженням науковці поділилися в журналі Ecology.
Що дивного у грі дельфінів?
Ігри поширені у тварин різних груп, і крім сприяння укріпленню соціальних зв'язків, відіграють важливу роль у нормальному розвитку дитинчат. Особливої складності вона може набувати у ссавців, зокрема грайливістю відомі китоподібні (Cetacea). Вони демонструють широкий репертуар грайливої поведінки як у природних умовах, так і в неволі. Часто це складні маневрування у повітрі, взаємодії з об'єктами та одне з одним.
Точне визначення ігор у китоподібних ускладнене, але ще менше відомо про цей аспект поведінки у рідкісних болівійських річкових дельфінів (Inia boliviensis), що є підвидом інії амазонської (Inia geoffrensis). Ці тварини є ендемічними для Болівійської Амазонії та перебувають під загрозою зникнення через надмірний вилов риби, полювання та руйнування оселища. Утім, болівійським науковцям на чолі із зоологом Федерального університету Ріу-Гранді-ду-Сул вдалося зареєструвати те, що вони назвали грою річкових дельфінів.
Свідками чого стали дослідники?
Вранці 31 серпня минулого року вчені прибули до річки Тіямучін, щоб поспостерігати за місцевою популяцією болівійських річкових дельфінів. Їм пощастило одразу після прибуття застати кількох особин за активною взаємодією, тому вони стали їх фотографувати. Першим, що здивувало науковців, стало незвичайно тривале перебування тварин на поверхні, помітно довше за типові 2-5 секунд. Здалеку було незрозуміло, чим зайняті дельфіни, але при перегляданні перших фотографій все стало ще дивнішим: у групі зі щонайменше шести особин двоє тримали в зубах анаконду Бені, або болівійську анаконду (Eunectes beniensis), але при цьому не намагалися її з'їсти. Одна з них міцно тримала змію трохи позаду шиї, тоді як інша — за першу третину її тіла. У такому дуеті дельфіни виконували з рептилією синхронний «танець», дотримуючись однакової швидкості та глибини. Потім вони віддалилися приблизно на 70-80 метрів нижче за течією від початкової локації. Змія, схоже, не пережила забави або померла незадовго до неї, оскільки була нерухомою і її на тривалий час занурювали під воду, однак вона не плавала на поверхні й не мала інших ознак розкладання тіла.
Спостереження тривало близько семи хвилин, під час якого тварини регулярно занурювалися, тому більше інформації про нього отримали згодом, аналізуючи зроблені фотографії. Тоді з'ясувалося, що двоє дорослих самців стали сексуально збудженими під час взаємодії із анакондою та схоже, що показували її молодим особинам. Науковці пишуть, що це перший зареєстрований випадок взаємодії болівійських річкових дельфінів з анакондою Бені.
А це точно була гра?
Звісно, неможливо достеменно говорити, що дельфіни гралися зі змією, хоча це найочевидніше пояснення. Доросла болівійська анаконда сягає у довжину близько двох метрів, тому не має в місцевості природних ворогів, і єдиний зареєстрований випадок полювання на неї стосується канібалізму. Хоча болівійські річкові дельфіни ненабагато більші в довжину, сягаючи до 2,4 метра, є ймовірність, що вони таки демонстрували хижацьку поведінку стосовно змії, беручи до уваги, що дієта цих тварин вивчена недостатньо.
З іншого боку, присутність молодих особин наводить на думку, що дорослі дельфіни могли показувати анаконду юному поколінню з навчальною та ознайомчою метою, вбиваючи її. А проте, факт того, що два дорослі самці були статево збуджені, дає змогу припустити й сексуально-соціальну поведінку. Дізнатися, що ж насправді відбулося, можна буде лише за допомогою наступних досліджень, які охоплюватимуть вивчення дієти річкових дельфінів та зображення фотопасток на берегах річки.