Розрахунки втрати тепла у вуликах бджіл свідчать, що збирання комах у щільні зимові клуби не призначене для зігрівання комах у центрі групи, як це каже поширена у бджолярів теорія. Воно є радше захисним механізмом, що забезпечує виживання бджіл у зовнішніх шарах клубу, які притискаються до родичів у намаганні не замерзнути. У такому разі бджоли зазнають холодового стресу, тому варто переглянути погляди на клуби бджіл як корисне для бджолиної сім'ї явище, зазначає науковець у Journal of the Royal Society Interface.
Які клуби формують бджоли у вулику?
Взимку медоносні бджоли (Apis mellifera) у колоніях суттєво знижують активність, зберігаючи енергію. Всупереч тому, що вони виживають і в широтах, де взимку температура падає до -40 градусів Цельсія, всередині колонії багато бджіл зберігають комфортну для них температуру у 18 градусів тепла. Щодо того, як їм вдається переживати зиму, люди мають знання переважно зі спостережень за домашніми вуликами. І вони свідчать, що в особливо холодні дні бджоли збираються у так звані клуби — формують сфери, всередині яких температура висока через нагрівання від рухів самих комах.
Поширеною протягом більш ніж століття теорією є, що кора клубу зі щільно розташованих бджіл на периферії слугує теплоізоляцією, щоб захистити численних бджіл у центрі клубу, сама найбільше піддаючись холоду. Тому серед багатьох пасічників зимові клуби стали розглядатися не просто як позитивне явище, а корисне, через що бджіл навіть почали навмисне охолоджувати. Однак нове дослідження науковця з Університету Лідса ставить під сумнів таку практику.
Що показало дослідження?
Дослідник проаналізував наявну наукову літературу, а також пристосував до вивчення вуликів методи оцінювання тепловтрат у будинках. Як з'ясувалося, кора клубу є не теплоізолятором, а навпаки, функціонує як радіатор, тобто розсіює тепло із центру. Кора клубу не підійшла під жодну з чотирьох умов для теплоізоляції, однак відповідала кожній з трьох умов розсіювача тепла.
Автор висновує, що бджоли біля стінок вулика охолоджуються сильніше за інших, тому наближаються до бджіл, які ефективніше виробляють тепло. Але зрештою це призводить до збільшення сумарної теплопровідності клубу та більшої втрати тепла з нього. Тож щільна кора клубу не покликана захистити бджіл у центрі, а є наслідком холодового стресу комах, які намагаються вижити, притискаючись одне до одного. У такому разі саме формування клубу не є корисним явищем, і можливо, що навіть не виникає у природних колоніях бджіл, які селяться у дуплах із товстими стінками, у порівнянні з вуликами. Науковець закликає бджолярів та науковців переглянути практики утримання бджіл, зокрема забезпечити комахам зимівлю у добре утеплених вуликах.
- Крім холоду, бджолам загрожують шершні. І тут вони теж демонструють командну роботу. Наприклад, у східних бджіл виявили антихижацьку сигналізацію при нападі ворога.