Астрономи зафільмували дощі в сонячній короні

Астрономи з найбільшою досі чіткістю зафільмували дощі з плазми в сонячній короні — зовнішньому шарі зірки, побачити який можна під час затемнення. Дощі в короні стаються тоді, коли викинута Сонцем плазма повертається на поверхню світила під дією сили тяжіння та рухається за лініями магнітного поля. Щоб їх зафільмувати, дослідники використали вдосконалену систему обробки зображень із телескопа, яка дозволить з більшою чіткістю спостерігати за явищами на Сонці. Дослідження опублікували в журналі Nature Astronomy.

Дощі в сонячній короні. Зображення штучно колоризоване, темніші ділянки вказують на яскравіше випромінювання в спектрі водню. Schmidt et al. / NJIT / NSO / AURA / NSF

Які явища сонячної корони розгледіли за допомогою нової системи?

Для спостережень науковці використали другий найбільший сонячний телескоп на Землі — Сонячний телескоп Ґуда в Каліфорнії, США. Його обладнали системою, яка дозволяє позбутися розмиття зображення, що виникає через турбулентність земної атмосфери. Завдяки цьому науковцям вдалося досягти максимально можливої для цього телескопа роздільної здатності — 70 кілометрів.

Спостереження за дощами в короні Сонця показали, що їхня структура наближається до роздільної здатності телескопа, тобто насправді має значно менші розміри. За розрахунками науковців, ці структури можуть мати розмір усього 20 кілометрів, хоча раніше їх діаметр оцінювали в 500 кілометрів. Дослідникам також пощастило застати в сонячній короні формування петель з плазми та протуберанців — стовпів розжареного газу, які вириваються з поверхні світила.

Сонячний протуберанець. Зображення штучно колоризоване, темніші ділянки вказують на яскравіше випромінювання в спектрі водню. Schmidt et al. / NJIT / NSO / AURA / NSF

Науковці сподіваються використати свою систему вдосконалення зображень на найбільшому сонячному телескопі на Гаваях, за допомогою якого зможуть розгледіти ще менші структури на Сонці. Це дозволить краще зрозуміти поведінку сонячної корони, зокрема те, як вона нагрівається до температури мільйонів Кельвінів, тоді як температура поверхні світила становить лише 6000 Кельвінів. Також це дозволить спостерігати за динамікою сонячних бур, які спричиняють магнітні бурі на Землі й інших планетах.

Якими бувають дощі в космосі

🔥 Попередні спостереження за Сонцем показали, що дощі в його короні можуть не лише опадати на поверхню, але й відбиватися від неї, нагріваючи зовнішні шари оболонки світила.

❄️ Підігрівати атмосферу можуть і крижані дощі — принаймні науковці вважають, що саме так відбувається на Сатурні, на який постійно падають частинки з його кілець.

😶‍🌫️ На супутнику Сатурна Титані йдуть метанові дощі, що наповнюють озера на його поверхні. На поверхні таких озер можуть осідати частинки серпанку, що оточує супутник.

🪐 Дощі бувають і за межами Сонячної системи: наприклад, на пухкому супернептуні WASP-107b випадають дощі з піску, що утворюється через випаровування з поверхні силікатів.