Астрономія
Астрономія

Аномалії у русі зірок видали астрономам чотири нових коричневих карлики

Команда астрономів представила перші результати аналізу руху зірок, аномалії у якому могли видати їхніх супутників. Так у 25 світил, власний рух яких у різних каталогах мав різне значення, знайшлося 10 супутників, чотири з яких виявилися невідомими раніше коричневими карликами. Побачити їх допоміг комплекс Дуже великого телескопа, а вчені розраховують, що їхній метод допоможе збільшити кількість кандидатів на космічні тіла, які потребують прямого спостереження. Це допоможе зробити «сліпі огляди» ефективнішими, пишуть науковці у статті, опублікованій у Monthly Notices of the Royal Astronomical Society.

NASA / JPL-Caltech

NASA / JPL-Caltech

Що знайшли?

Коричневі карлики — це субзіркові об’єкти, які за масою займають проміжне положення між газовими гігантами та зірками. Вони через нестачу маси не змогли стати зірками, але і замасивні для того, щоб бути планетами. Зазвичай температура таких об’єктів становить від кількох сотень до трьох тисяч кельвінів, а шукати їх через такий контроверсійний опис доволі складно. І використовуючи новий метод, покладаючись на власний рух зірок, астрономи з інститутів Британії, Швейцарії, Італії та Нідерландів знайшли одразу чотирьох нових коричневих карликів, що зазвичай трапляється рідко для цього типу космічних тіл.

Вченим вдалося знайти Одним із коричневих карликів став об'єкт з ім'ям HIP 21152 B, якого знайшли у розсіяному зоряному скупченні Гіади. Його масу оцінили у 0,032 сонячної та віднесли до спектрального класу L3.5–L4. HIP 21152 B став першим підтвердженим коричневим карликом у цьому скупченні. Ще одним коричневим карликом став HIP 29724 B, Він знаходиться на доволі близькій відстані від зірки та оцінили масу його як 0,063 маси Сонця. Останньою парою коричневих карликів стали HD 60584 B і HIP 63734 B. Але через низьку якість даних їх поки віднесли до кандидатів з масами у 0,028 та 0,032 маси Сонця відповідно.

Як шукали?

Сучасні технології та прогрес в оптичних системах телескопів забезпечили астрономам пряме виявлення компаньйонів молодих зірок, а зокрема коричневих карликів. Однак такий метод є ефективним лише для молодих систем, де супутники зірок ще достатньо яскраві для такого дослідження. А тому вибірка відомих коричневих карликів у системах, старших кількох сотень мільйонів років, надзвичайно маленька, що обмежує і наші знання про походження і еволюцію коричневих карликів.

Новий спосіб, який запропонували вчені, полягає в інструменті COPAINS (Code for Orbital Parametrization of Astrometrically Inferred New Systems), який мав відшукати у різних астрометричних зоряних каталогах зірки, які мають різні значення власного руху. Так астрономи отримали вибірку з 25 світил, на які націлили інструмент SPHERE, встановлений на комплексі Дуже великого телескопа.

Значна різниця у власному русі зірок у різних каталогах стала ознакою наявності тіла, який може на цей параметр впливати, а отже і кандидатом на спостереження. Так у системах 25 зірок вдалося знайти 14 кандидатів у супутники, з-поміж яких і були знайдені чотири коричневі карлики. Автори роботи сподіваються, що так з'явиться можливість визначати кандидатів на подальші спостереження набагато ефективніше.

Також раніше ми розповідали про п'ятірку коричневих карликів, яких вдалося знайти за транзитами по диску зірок за допомогою телескопа TESS. Він же допоміг відшукати коричневого карлика на короткій орбіті біля червоного карлика, який вже є зорею.

Що ми знаємо про коричневих карликів?

🍃На них буває вітряна погода, а у полярних регіонах, так само як і на Юпітері, вирують вихори

🤝 Іноді вони об'єднуються по двоє та не втрачають зв'язку навіть на відстані 200 астрономічних одиниць один від одного.

📡 А часом їх можуть знайти за радіовипромінюванням, як це сталося із відкриттям холодного метанового коричневого карлика BDR J1750 + 3809.