Американські лікарі описали унікальний випадок чоловіка, що звернувся по медичну допомогу через свист із мошонки. Причиною скарги пацієнта став пневмоскротум — рідкісний стан, за якого газ накопичується у мошонці, але це перший зареєстрований випадок, коли повітря самостійно знайшло собі вихід (чоловік мав стару рану на мошонці). Незвичайний клінічний випадок описали в American Journal of Case Reports.
Повітря, накопичене в стегнах та мошонці пацієнта (чорні плями). Brant Bickford et al. / American Journal of Case Reports, 2022
72-річний чоловік у США звернувся до місцевого відділення невідкладної допомоги з дивними скаргами. Окрім утрудненого дихання й набряку обличчя, він повідомив про «свист мошонки». На всякий випадок, обстеження показало, що пацієнт не вживав жодних наркотичних препаратів. Судячи з рентгену грудної клітки, у чоловіка було небезпечне ураження легень, за якого повітря проникало у плевральну порожнину (пневмоторакс) та середостіння (пневмомедіастинум). Але це не пояснювало, чому його мошонка свистить, тож було проведено додатково комп'ютерну томографію.
Зрештою, лікарі дійшли висновку, що повітря, яке з грудної клітки також накопичувалося під шкірою, зокрема шиї та черевної порожнини, і проникало навіть до стегон та мошонки. Щодо свистячого звуку, то з'ясувалося, що воно виходить із рани на лівій стороні мошонці, яка залишилася від операції ще п'ять місяців тому. Випадки накопичення газу в мошонці, що називають пневмоскротумом, надзвичайно рідкісні, їх зареєстровано усього близько 60 у світі, але це вперше він пов'язаний із виходом повітря з грудної клітки через отвір у мошонці. Зазвичай при пневмоскротумі медики самі вивільняють накопичене повітря, але чи посприяв готовий «вихідний отвір» виздоровленню у цьому випадку, лікарі сказати не можуть.
І якщо проблему з пневмотораксом вдалося розв'язати за кілька днів кількома пластиковими трубками у грудній клітці, то пневмоскротум та підшкірне повітря зі стегон і промежини не покидали пацієнта ще довго. Чоловік потребував додаткових операцій, зокрема видалення обох яєчок, і лише за два роки вдалося позбутися стану.