Самець качкодзьоба віком майже 24 роки, якого спіймали біля Мельбурна, виявився найстарішим відомим качкодзьобом у дикій природі. Його вік підтвердили завдяки мітці, яку нанесли на тварину ще у 2000 році, коли йому було близько року. Хоч самця й випустили назад у природу, завдяки йому науковці мають шанс дізнатися більше про старіння та вразливість качкодзьобів до зміни клімату, розповідає The New York Times. Стаття науковців опублікована у журналі Australian Mammalogy.
👋 Слідкуйте за наукою разом з нами — підписуйтеся на наш телеграм та інстаграм, буде цікаво!
Що дізналися про качкодзьобів завдяки довгожителю?
Вчені знають, що у природі Австралії та Тасманії мешкає близько 300 тисяч качкодзьобів (Ornithorhynchus anatinus), але їхня біологія, зокрема старіння, значною мірою недосліджена. Відомо, що у неволі вони живуть і 30 років, однак мають вікові проблеми, що унеможливили б виживання в природі. І якщо визначити вік молодої дикої тварини відносно легко, то через низьку мінливість дорослого організму у старших вік вкрай важко визначити. Тож якби самець-довгожитель не мав мітки, яка вказувала, що у листопаді 2000 року йому було 12,5 місяця, то рекордсменом його б не визнали, коли повторно зловили у вересні 2023 року. Утім, вчені помітили, що його шпори вдвічі коротші, ніж у юності, що може бути маркером віку літніх качкодзьобів.
Науковці зауважують, що качкодзьоб мешкав на території, яка переживала семирічну посуху протягом його життя там. Але його та інших качкодзьобів його популяції значною мірою врятувало те, що поруч був рукотворний резервуар з водою, який постачав воду до людей сотню років тому. Це означає, що допомогти виду витримати посилення посушливих періодів через зміну клімату можна через створення таких водних прихистків.
- Ще однією дивиною качкодзьобів недавно виявилася їхня здатність світитися в ультрафіолетовому світлі. Для чого тваринам таке вміння — наразі не зрозуміло, але можливо, що воно допомагає їм у спілкуванні.