Усього 20 хвилин фізичного тренування помірної інтенсивності виявилося достатньо, щоб покращити увагу, судження та емоційний стан людей після сну — як повноцінного, так і обмеженого. При цьому ефект виявився незалежним від рівня кисню у крові, що свідчить про існування іншого механізму позитивного впливу вправ на мозок, крім постачання до нього багатої на кисень крові. На дослідження у журналі Physiology & Behavior звернуло увагу видання Science Alert.
GIPHY
Що нового хотіли з'ясувати про вплив зарядки на невиспану людину?
Вже тривалий час науковці і лікарі знають, що недостатній сон, або навіть його відсутність, тимчасово погіршують виконавчу функцію мозку, як-от можливість концентруватися, мислити та аналізувати тощо. Такий ефект відомий і для стану, коли людина з якихось причин недоотримує кисню, наприклад, на великій висоті. Також відомо, що коротке тренування середньої інтенсивності може покращити когнітивні можливості, можливо, через те, що під час вправ надходження кисню в організм зростає до 79 відсотків. Але точний механізм позитивного впливу тренування невідомий, тож науковці Портсмутського університету з колегами провели власне дослідження.
Як перевіряли ефект вправ на роботу мозку?
Науковці провели два досліди, у кожному з яких взяли участь 12 здорових дорослих добровольців. В першому учасники проходили тестування когнітивних можливостей після трьох ночей, під час яких їм дозволяли спати не більше п'яти годин. В іншому досліді учасники провели одну ніч повністю без сну, після чого їх вводили у стан гіпоксії, даючи дихати газом зі зменшеною концентрацією кисню у стані спокою та тренування.
Після трьох ночей частково без сну у більшості людей не спостерігали порушення у розумових здібностях. Імовірно, це через індивідуальні відмінності у стійкості людей до помірної нестачі сну. А в учасників групи повної відсутності сну та гіпоксії суттєво нижчими виявилися показники виконавчої функції. Але незалежно від сну та кількості кисню в організмі, 20-хвилинне тренування на велотренажері покращило результати тестування в учасників обох дослідів.
Одна з поширених гіпотез пояснює корисний вплив тренування на роботу мозку покращенням кровопостачання та наповненням крові киснем. Однак нові результати свідчать, що навіть за низького рівня кисню тренування мають позитивний ефект. Із цього автори роблять висновок, що існує інший механізм, яким вправи покращують виконавчу функцію. Можливо, він обумовлений зміною рівнів гормонів, які впливають на роботу мозку. З'ясувати це вдасться у наступних дослідженнях.
- Ще однією причиною тренуватися, навіть з поганим сном, є те, що достатня фізична активність виявилася здатною знизити пов'язані невисипанням ризики смерті.