У наш час наука та технології розвиваються з неймовірною швидкістю, тож сьогодні важко навіть уявити, чого вдасться досягнути, скажімо, за десять років. Часом нам обіцяють фантастичні речі — освоєння космосу, ліки від усіх хвороб і їжу з повітря, але які з цих передбачень дійсно справдяться? На щастя, зважаючи на наукові успіхи та провали попередніх років, можна зробити припущення щодо розвитку науки у 2026. У своєму матеріалі редакція журналу Nature зібрала найбільш цікаві та значущі напрямки досліджень, що заплановані на 2026 рік, а ми розповідаємо головне.
ДНК-медицина та спрощення клінічних випробувань
На 2026 рік заплановано два клінічні випробування персоналізованої генної терапії для дітей з рідкісними генетичними захворюваннями. Основою цього лікування стане підхід розроблений минулого року за рекордно короткий час. Тоді всього лише за шість місяців науковці спромоглися створити нову генну терапію, щоб врятувати життя одного немовляти зі смертельним порушенням метаболізму. Тепер ця команда вчених сподівається отримати дозвіл на проведення клінічного випробування свого методу на більшій кількості дітей зі схожим діагнозом. Інша група планує аналогічне випробування, але вже спрямоване на лікування генетичних порушень імунної системи.
Також цього року очікують на публікацію результатів іншого клінічного випробування у Великій Британії. Його мета — протестувати новий метод аналізу крові, який має виявляти близько 50 видів раку ще до появи симптомів. В основі підходу лежить принцип скринінгу крові на присутність фрагментів ДНК, які ракові клітини виділяють у кров. Завдяки цьому вчені навіть зможуть визначати тип тканини або органу, з якого походить сигнал про хворобу. Якщо результати підтвердять точність аналізу, органи охорони здоров'я планують впровадити цей аналіз у всіх лікарнях країни.
А ще у Великій Британії вже у квітні набуде чинності масштабне оновлення нормативних актів щодо клінічних випробувань. Нові правила дещо спрощують подачу заявки на дослідження, однак вносять певні додаткові вимоги до його організації та звітності. Наприклад, тепер короткий виклад результатів має публікуватися протягом 12 місяців після завершення випробування. Метою таких змін є максимально пришвидшити перехід від лабораторних досліджень до безпосереднього лікування людей, які цього потребують.
Польоти на Місяць і нові апарати в космосі
2026 рік обіцяє бути цікавим і для космічних ентузіастів. Наприклад, одразу дві країни планують запустити свої місії до Місяця. По-перше, у рамках американської програми «Артеміда II» NASA відправить чотирьох астронавтів облетіти Місяць на космічному кораблі «Оріон». Це буде перша пілотована місія до супутника з 1970-х років. Політ триватиме десять днів і допоможе підготуватися до майбутніх місій вже з висадкою на поверхню Місяця.
По-друге, Китай готується до запуску наступного роботизованого місячного зонда «Чан'е-7» у серпні. Пункт призначення апарата — південний полюс супутника. Цей регіон вважається досить складним для посадки через численні кратери та каміння. Однак, якщо все пройде вдало, завданням «Чан'е-7» на Місяці буде пошук водяного льоду і вивчення місяцетрусів.
Тим часом Японія готується до запуску своєї місії з метою відвідування обох супутників Марса — Фобоса і Деймоса. Очікується, що вперше в історії роботизований зонд збере зразки поверхні Фобоса та поверне їх на Землю. Щоправда, станеться це не раніше 2031 року.
А от Європейське космічне агентство наразі працює над запуском нового супутника PLATO. Оснащений 26 камерами, він буде спостерігати за понад 200 тисячами яскравих зір. Його завдання — шукати навколо них планети-близнюки Землі, які б мали оптимальну температуру для утворення рідкої води. Запуск супутника заплановано на кінець 2026 року.
Дослідники не оминуть увагою і нашу власну зірку. Наприклад, Індія скоро розпочне свою першу місію для вивчення Сонця — «Aditya-L1». Цей апарат дозволить спостерігати за зіркою під час піка 11-річного циклу активності, що характеризується найвищою потужністю сонячних спалахів та бур.
Штучний інтелект у науці
Ще минулого року штучний інтелект інтенсивно застосовували для підсилення дослідницького процесу. Найімовірніше, у 2026 році ця тенденція збережеться: штучний інтелект використовуватимуть ще ширше, подекуди майже без людського нагляду. Але таке застосування також може пролити світло на серйозні збої в деяких системах. Дослідники вже повідомляли про помилки, до яких схильний штучний інтелект, наприклад, видалення даних.
Також у новому році може початися активна розробка дрібномасштабних моделей штучного інтелекту, які навчаються на обмеженому наборі даних і призначені для вирішення конкретних завдань. Такий підхід є дешевшим, а тому має перевагу перед великими мовними моделями, навчання яких потребує значних ресурсів. У 2025 році одна така дрібномасштабна модель вже перемогла масивні великі мовні моделі у тесті на логіку.
Дослідження надр Землі та елементарних частинок
Китайське бурове судно «Мен Сян» готується до своєї першої наукової експедиції у 2026 році. Судно має пробурити 11 кілометрів океанічної кори до мантії Землі. Це дозволить дослідникам зібрати зразки та дізнатися більше про формування океанічного дна та причини його тектонічної активності.
У Швейцарії заплановано масштабну модернізацію Великого адронного колайдера, яка триватиме приблизно три роки. За цей час там встановлять обладнання вражаючої потужності, відоме як Великий адронний колайдер високої світності. Це дозволить у майбутньому отримувати більше даних від експериментів з елементарними частинками у колайдері.
Тим часом Національна прискорювальна лабораторія Фермі (Fermilab) у США сподівається завершити будівництво детектора Mu2e у квітні 2026. Він призначений спеціально для дослідження надзвичайно короткоживучої та маловивченої субатомної частинки під назвою мюон. Одначе збір експериментальних даних з установки розпочнеться лише у 2027 році, адже команді лабораторії спочатку потрібно буде налаштувати необхідні для роботи магніти.
Наука не поза політикою
Повернення Дональда Трампа на посаду президента США минулого року стало ударом по науковій галузі, і, скоріше за все, така тенденція збережеться і надалі. Через нову адміністрацію вчені стикаються зі скороченням фінансування, просування неперевірених медичних заяв та скасування програм з вакцинації.
Крім цього, зміни у міграційній політиці ускладнять пересування іноземних студентів та науковців, що сповільнить темпи міжнародної співпраці. Наслідки цих рішень відчують не лише самі дослідники, а й найбільш вразливі люди з усіх куточків світу. Наприклад, через скорочення ресурсів на боротьбу з ВІЛ багато бідних країн імовірно не отримають доступу до новітнього засобу профілактики, хоча і потребують цього найбільше.
