І астрономія, і мікроскопія використовують світло для того, щоб розгледіти щось, що невидиме для людського ока. Поки телескопи спрямовані в небо та знімають структури, що в рази більші за всю нашу Сонячну систему, мікроскопи допомагають знімати найдрібніші деталі, часто в клітинах організму самої людини. Однак знімки обох інструментів вражають своєю подібністю — і саме вона опинилася у фокусі цьогорічної добірки Micro Macro від команди обсерваторії «Чандра».
Спіраль є однією з найпоширеніших форм у природі: від мишачих ембріонів під мікроскопом (зліва) до галактики Вир у знімках телескопів NASA (справа)
Dr. Carlo Donato Caiaffa de Carvalho et al. // NASA / CXC / SAO / JPL-Caltech / STScI
Зліва — ракова клітина мозку миші зі своїм скелетом (зафарбований блакитним) і системою мембран, що забезпечує її вуглеводами (помаранчева). Справа — туманність Кільце в інфрачервоному діапазоні космічного телескопа «Джеймс Вебб».
Halli Lindamood & Eric Vitriol // ESA / Webb, NASA, CSA, M. Barlow, N. Cox, R. Wesson
Зліва — спалахи на Сонці у 2016 році, зняті в ультрафіолетовому діапазоні. Справа — вуглецева нанотрубка, яка завдяки своїй міцності та легкості може знайти застосування в нових технологіях.
Solar Dynamics Observatory, NASA // National Research Council of Canada / Paul Marshall
Подібність науковці розгледіли й у полірованому фрагменті агату (зліва) та атмосферних потоках на Юпітері, які зафіксував апарат «Кассіні» (справа).
University of Wisconsin - Stevens Point / Douglas Moore // NASA / JPL / Space Science Institute
Зліва — людські клітини шкіри, модифіковані так, щоб вони могли ділитися нескінченно та виробляли кератин, що світиться жовтим під мікроскопом. Справа — композитний знімок туманності Равлик у видимому, інфрачервоному та рентгенівському діапазонах.
Dr. Bram van den Broek et al. // NASA / CXC / SAO / ESA / ESO
Зліва — людські клітини раку кісток під флуоресцентним мікроскопом. Справа — знімок планетарної туманності, зроблений космічним телескопом «Джеймс Вебб».
NIH / NHLBI / Dr. Ana Pasapera // ESA / Webb, NASA, CSA
Деякі знімки з мікроскопів і телескопів настільки подібні, що важко сказати, де що. Як, наприклад, знімок тканин серця після дії на них радіації (зліва) і фото молодої зорі в зоряній колисці, зроблене в інфрачервоному діапазоні (справа).
William Love // NASA / JPL-Caltech / 2MASS
Зліва — Крабоподібна туманність, що утворилася внаслідок вибуху масивної наднової у 1054 році. Справа — нервова клітина морського слимака, сфотографована за допомогою конфокального мікроскопа з великою роздільною здатністю.
NASA / CXC / SAO / STScI // University of Wisconsin — Madison / Dr. Dylan T. Burnette
Зліва — паросток тютюну, який генетично модифікували для синтезу жовтого барвника, що світиться в ультрафіолеті. Справа — народження зорі, що викидає два джети газу та пилу.
Tallinn University of Technology / Dr. Heiti Paves // ESO / M. McCaughrean
Іноді подібність мікро- та макрооб’єктів виникає через схожі фізичні сили, що на них діють. Так глина на Марсі могла сформуватися лише в присутності рідкої води (зліва), а мікрокапсули науковці пропонують формувати просто в організмі людини для застосування в біомедицині (справа).
NASA / JPL / University of Arizona // University of Illinois / AMS Group / Andrew Lauer
І куди ж без новорічних фото: скупчення молодих зірок за його форму так і називають скупченням Різдвяної ялинки (зліва), а зафарбовані зеленим волокна колагену та зафарбовані червоним жирові клітини сполучної тканини нагадують прикрашену ялинку (справа).
NASA / CXC / SAO // Catarina Moura, University of Southampton, Institute for Life Sciences
