Ефект дезінформації: як наші спогади змінюються через нову інформацію

Скоріше за все, ви мало що пам'ятаєте з глибокого дитинства, але якісь спогади залишилися чітко і дуже яскраво. Можливо, вам тут допомогли батьки: вони вам розказали, як все було зі своєї точки зору. А чи було насправді саме так, як вони розповіли?

Іноді ми згадуємо те, чого ніколи не було або було інакше, тобто маємо хибні спогади. Наша пам’ять - це не чіткі записи фактів, її механізм доволі тендітний та піддатливий. На наші спогади може впливати інформація, яку ми отримали пізніше. Це є проявом ефекту дезінформації. Пам’ять може змінюватися через дії та слова інших людей.

Це когнітивне викривлення досліджували Елізабет Лофтус та Джон Палмер з Вашингтонського університету в 1974 році. Вони показали учасникам відео аварії з кількома авто та запитали першу третину з них: “Яка була швидкість автомобілів, коли вони розтрощили один одного?”, другу третину: “ Яка була швидкість автомобілів, коли вони вдарилися один в одиного?”. Останню третину нічого не питали.

Через тиждень усіх спитали, чи бачили вони в відео розбите скло. Група, яку спитали про автомобіль, які розтрощили один одного, дала відповідей про розбите скло у 2 рази більше, ніж інші групи. Ця група також вказала найвищу швидкість автомобілів. Проте в відео не було взагалі розбитого скла. Таким чином, нова інформація - те, які питання ставили вчені - вплинула та викривила спогади учасників.

Ефект дезінформації посилює фейки загалом, бо через цей ефект у людей можуть виникати несправжні спогади - тільки потому, що вони щось прочитали після події.

Знання, що нова інформація може викривити наші попередні уявлення, озброює нас в протистоянні цьому ефекту дезінформації. Щоб не підпасти під вплив цього когнітивного упередження, ми маємо користуватися кількома якісними джерелами інформації. Вчені також кажуть, що ефекту дезінформації менш піддаються люди, які мають схильність розмірковувати та аналізувати, ніж ті люди, які мають схильність розмірковувати та аналізувати аргументи, ніж ті люди, які покладаються на шаблонне та стереотипне мислення.

Як використовує російська пропаганда дію цього когнітивного упередження? Дивиться у відео.


Читайте також