Чому діти засовують все в ніс і що з цим робити? Науковий погляд на дитячу допитливість

Мабуть, у кожного є сімейна історія про те, як малеча запхнула собі в ніс квасолину, деталь від LEGO чи кісточку від черешні. А може, цим допитливим дослідником були ви самі — помітили, що предмет якраз поміщається в ніздрю, та й вирішили перевірити, що з того вийде. Такі ситуації часто закінчуються терміновим візитом до лікаря, але для науковців вони стали приводом зрозуміти природу дитячої допитливості. Чому малеча так наполегливо досліджує світ через власний ніс і що з цим робити батькам? Австралійська дослідниця Анна Джирарді з Університету Південного Квінсленду пояснює це явище з наукової точки зору. Переказуємо її матеріал з The Conversation.

Діти, особливо малюки та дошкільнята, мають дивовижну здатність дивувати дорослих. І одним із найтривожніших відкриттів для батьків може стати те, що їхня дитина засунула дрібний предмет, наприклад деталь від Lego, собі в ніс.

Дитяча лікарня Квінсленда нещодавно повідомила, що за останнє десятиліття до її відділення невідкладної допомоги звернулося понад 1 650 дітей із сторонніми предметами в носі. Серед найпоширеніших предметів були деталі Lego, намистини, кульки, батарейки, ґудзики та олівці.

Із наближенням різдвяного сезону ймовірно, що ще більше таких дрібних предметів потрапить до наших домівок як іграшки, подарунки чи сувеніри. Але чому діти взагалі засовують такі речі собі в ніс? Розберемося, як природна допитливість, розвиток моторних навичок та обмежене розуміння ризику можуть утворити небезпечне поєднання.

Малюки — допитливі створіння від природи

У ранньому та дошкільному віці діти досліджують довкілля за допомогою своїх відчуттів. Вони торкаються, куштують, нюхають, слухають і розглядають усе навколо себе. Це природна частина їхнього розвитку і важливий спосіб пізнання світу.

Науковці називають це "навчанням на основі цікавості". Вони кажуть, що діти частіше досліджують незнайомі предмети або ті, принцип роботи яких їм не до кінця зрозумілий. Це може пояснювати, чому малюки тяжіють до нових або незнайомих предметів удома. На жаль, така здорова допитливість іноді призводить до того, що вони засовують речі туди, де їм не місце, наприклад у ніс.

Малі діти часто наслідують те, що бачать

Дослідження, які відстежували одну й ту саму групу дітей протягом певного часу, підтверджують, що наслідування відіграє життєво важливу роль у розвитку дитини. Це активує певні критично важливі нервові шляхи в мозку. Наслідування особливо важливе при вивченні та розумінні мови, а також при опануванні моторних навичок, як-от ходьба, плескання в долоні, ловіння м'яча, махання рукою та письмо.

Простіше кажучи, коли дитина наслідує, це зміцнює зв'язки в мозку і допомагає їй швидше засвоювати нові навички. Батьки малюків можуть згадати, як їхні менші діти копіюють фрази чи жести старших.

Засовування предметів у ніс — не виняток. Малюки бачать, як старші діти та дорослі підносять предмети до обличчя — коли сякаються, наносять макіяж чи їдять — і вирішують спробувати це самі.

Малюки ще не розуміють ризику

Малюки можуть бути допитливими, але вони не мають когнітивної здатності чи здатності до міркування, щоб усвідомити наслідки засовування предметів у ніс чи рот. Це може бути небезпечним поєднанням. Тому нагляд за малюком є вкрай важливим.

Особливо спокусливими для малечі є дрібні яскраві предмети, речі з цікавою текстурою або предмети, що нагадують їжу.

Що я можу зробити?

Іноді очевидно, коли дитина щось засунула в ніс, але не завжди. У дитини може бути біль або свербіж навколо носа, виділення або кровотеча з носа, вона може бути засмученою чи почуватися некомфортно.

Якщо у дитини виникають труднощі з диханням або ви підозрюєте, що дитина засунула гострий предмет чи батарейку-таблетку, негайно зверніться по медичну допомогу. Батарейки-таблетки можуть обпекти та пошкодити тканини всього за 15 хвилин, що може призвести до інфекції та травми.

Якщо ваша дитина засунула предмет куди не слід:

• зберігайте спокій: дитина реагуватиме на ваші емоції, тому намагайтеся залишатися спокійними та підбадьорливими
• оцініть ситуацію: чи видно предмет? Чи дитина в стресі?
• заохотьте дитину обережно висякатися — це може допомогти видалити предмет
• виведіть дитину на сонце: коротке перебування протягом хвилини-двох може викликати "сонячне чхання", яке може видалити предмет. Але уникайте шмигання носом, оскільки це може призвести до того, що предмет просунеться далі в дихальні шляхи та потрапить у легені
• ніколи не намагайтеся самостійно дістати предмет пінцетом, ватними паличками чи іншими інструментами. Це може проштовхнути предмет глибше в ніс, спричинивши більше пошкоджень

Якщо ці методи не допомагають видалити предмет, дитина не в стресі, і ви не підозрюєте наявність гострого предмета чи батарейки-таблетки, зверніться до сімейного лікаря. Він може побачити та видалити предмет.

Краще запобігти, ніж лікувати

Запобігання таким випадкам починається з того, щоб тримати дрібні, блискучі, спокусливі предмети подалі від дітей і навчати їх не засовувати предмети в ніс чи рот.

Нагляд — це ключовий момент. Батьки та опікуни також можуть бути вибагливими щодо того, що вони приносять додому. Якщо є альтернативний предмет, наприклад, схожий виріб, який не потребує батарейки-таблетки, варто придбати саме його.

Допитливість — це особливість дітей і ключовий процес навчання в ранні роки. Однак ця допитливість у поєднанні з обмеженою здатністю визначати небезпеку може бути ризикованим поєднанням. Знаючи про небезпеки, забезпечуючи нагляд і вживаючи належних заходів у разі інцидентів, батьки можуть зберегти безпеку своїх дітей, поки ті досліджують світ.

---