У 2023 році з психічними розладами у світі жили приблизно 1,17 мільярда людей — це майже вдвічі більше, ніж у 1990 році. Якщо у 1990 році психічні хвороби посідали лише 12-те місце серед основних причин втрати років здорового життя, то у 2023 році вони піднялися на п’яте серед усіх причин і зайняли третє серед неінфекційних захворювань — одразу після серцево-судинних захворювань і раку. Вони також піднялися на перше місце за числом років, прожитих з інвалідністю. Найбільший внесок у цей тягар зробили тривожні розлади, великий депресивний розлад і шизофренія. Дослідження опублікували в журналі The Lancet.
Як оцінювали поширеність та вплив психічних розладів?
На основі даних Global Burden of Disease 2023 науковці проаналізували 676 нових епідеміологічних джерел з 204 країн і територій у період з 1990 по 2023 роки. До аналізу увійшли 12 груп психічних розладів, серед яких тривожні та депресивні розлади, біполярний розлад, шизофренія, розлади аутистичного спектра, синдром дефіциту уваги та гіперактивності, анорексія, булімія та порушення інтелектуального розвитку.
У 2023 році стандартизована за віком поширеність психічних розладів становила 14211 випадків на 100 тисяч населення. Порівняно з 1990 роком кількість випадків зросла на 95,5 відсотка, а стандартизована поширеність — на 24,2 відсотка. Найпоширенішими виявилися тривожні розлади: у 2023 році їхня поширеність стала найбільшою за період аналізу і сягнула 5722 випадків на 100 тисяч населення. На другому місці опинився великий депресивний розлад — майже 2816 випадків на 100 тисяч населення, а пік його поширеності спостерігали у 2021 році, що частково пов'язують із впливом пандемії COVID-19.
Найсильніший вплив психічні розлади мали на підлітків 15-19 років. У цій віковій категорії дівчата виявилися більш вразливими, ніж хлопці. Натомість серед дітей до 14 років тягар психічних розладів виявився більшим у хлопців — передусім через розлади аутистичного спектра, синдром дефіциту уваги та гіперактивності, розлади поведінки та порушення інтелектуального розвитку. У зазначений період збільшення тягаря психічних розладів спостерігали у всіх досліджених країнах, загалом, більший тягар спостерігався у країнах з вищим соціально-демографічним індексом. Найнижчі показники визначили для В’єтнаму — 1302,4 на 100 тисяч населення, а найвищі — для Нідерландів, де тягар хвороб становив 3555,8 на 100 тисяч населення. Для України у 2023 році цей показник становив майже 2215 на 100 тисяч населення, тоді як для сусідніх країн він був значно нижчим — близько 1800. Утім, дослідники не виключають, що така ситуація виникла внаслідок нерівномірної діагностики психічних розладів.
Частково отримані результати пояснили зростанням чисельності та старінням населення — зі збільшенням тривалості життя зростає і час, проведений із хронічними станами, зокрема психічними розладами. Водночас у цьому дослідженні до тягаря психічних розладів не зараховували самогубства, травми чи фізичні хвороби, пов’язані з психічними станами, та розлади, пов’язані з вживанням алкоголю або наркотиків. Також, даних із деяких країн і груп населення досі бракує, тож їхню ситуацію оцінювали на основі моделювання за доступними даними з найближчих регіонів.
Що відомо про поширеність психічних розладів
🧠 Вразливість молоді до психічних розладів пояснили пізнім дорослішанням мозку.
🧬 А більшу схильність жінок до депресії пов’язали з присутністю у них майже удвічі більшої кількості генетичних маркерів депресії, порівняно з чоловіками.
😢 Самогубства виявилися третьою за поширеністю причиною смерті молодих людей віком 15-29 років у 2021 році після автомобільних аварій і міжособистісного насильства.