У вп’ятеро меншого за Плутон об’єкта за орбітою Нептуна знайшли тонку атмосферу. Її виявили під час проходження об’єкта між зорею і Землею, коли світло від зорі згасло не одразу, а поступово, як буває за наявності атмосфери. Це означає, що навіть невеликі тіла на околицях Сонячної системи можуть мати атмосфери, принаймні на короткий час. Дослідження опублікували в журналі Nature Astronomy.
Як невеликі тіла можуть утримувати атмосферу?
На околицях Сонячної системи, де температура становить лише близько 40–50 Кельвінів, існують крижані тіла, звані транснептуновими об’єктами. Раніше вважалося, що атмосферу можуть утримувати лише великі об’єкти, як-от Плутон, з достатньою гравітацією, щоб не дати газу швидко втекти. Але під час спостережень за значно меншим об’єктом (612533) 2002 XV93, радіусом лише близько 250 кілометрів, у нього також виявили атмосферу. Дані з трьох телескопів у Японії показали, що під час проходження об’єкта перед зорею її згасання тривало до кількох секунд, що значно довше, ніж можна пояснити фізикою самого покриття. Це означає, що світло заломлюється в тонкому шарі газу навколо об’єкта.
Моделювання показало, що така поведінка відповідає атмосфері з тиском приблизно 100–200 нанобар. Для порівняння, це у 50–100 разів менше, ніж у Плутона, тобто ця атмосфера надзвичайно розріджена. Через слабку гравітацію об’єкта газ мав би «витекти» в космос за сотні або тисячі років, тож невідомо, як такий маленький об’єкт здатний утримувати атмосферу. Науковці припускають, що вона з’явилася нещодавно, найімовірніше, її створив або викид газів із надр, або зіткнення з іншим крижаним тілом, яке «вибило» леткі речовини у космос.
Якою є атмосфера інших небесних тіл Сонячної системи
🌳 Коливання орбіти виявилися причиною сплеску фотосинтезу на Землі, який наситив атмосферу киснем і призвів до спалаху різноманіття.
🧲 А от магнітне поле Землі, яке мало утримувати азот біля поверхні планети, спрямувало його до Місяця, збагативши його породи цим елементом.
☄️ Попри те, що зараз Марс має дуже розріджену атмосферу, раніше вона була втричі щільнішою за земну — на це вказало моделювання його бомбардування кометами.