На південному заході Словаччини знайшли щонайменше 87 обезголовлених скелетів, серед них і дитини, датованих 5250-4950 роками до нашої ери. Але через те, що черепи похованих там людей науковці не знайшли, поки що неможливо встановити, були вони жертвами насильства чи якоїсь культурної практики. З’ясувати це сподіваються за допомогою генетичного та ізотопного аналізу решток, а також — подальших розкопок, які можуть виявити інші обезголовлені тіла. Дослідження опублікували в журналі Proceedings of the Prehistoric Society.
Хто обезголовив і поховав цих людей?
Археологи досліджували поселення культури лінійно-стрічкової кераміки, яке складалося з типових для того часу довгих будинків з одним приміщенням, оточених ровами. Науковці виявили 16 таких будинків, поділених на три «квартали». Один із цих кварталів був оточений двома ровами загальною довжиною 1,3 кілометра зі щонайменше шістьма входами. Саме в цих ровах виявили людські рештки, які належали принаймні 112 особам. Більшість із них були обезголовленими, деякі — майже повністю збереженими, і ще частина містила лише окремі з’єднані між собою кістки.
На схід від одного зі входів знайшли масове поховання зі 77 обезголовленими скелетами. Це наштовхнуло науковців на теорію, що обезголовлення було наслідком одноразового акту насильства, можливо, «полювання за головами», поширеного в кам’яну добу. Але інші поховання, у яких обезголовлені люди були систематично розташовані попарно та на заході від кожного з чотирьох південних входів до поселення, свідчать на користь поступового й тривалого поховання. Разом із рештками в похованнях знайшли дрібні камінці, розміром до 8-10 сантиметрів, які не зустрічалися в тогочасному ґрунті. Імовірно, їх добували з берегів річок або викопували з глибших шарів, щоб викласти дно поховальної ями чи помістити в неї вже разом із тілом.