У склі, що утворилося на місці першого ядерного вибуху, виявили раніше невідомий клатрат — кристалічну структуру з порожнистим каркасом, який утримує інші атоми. Його знайшли у тринітиті, що виник після першого у світі ядерного випробування «Трініті» у 1945 році в Нью-Мексико. Це перший клатрат, який підтвердили серед продуктів ядерного вибуху, і він показав, що короткочасні екстремальні умови можуть створювати структури, які важко отримати за звичайних геологічних або лабораторних умов. Дослідження опублікували в журналі Proceedings of the National Academy of Sciences.

Тринітит — мінерал, що утворився на місці першого ядерного випробування. Bindi et al. / PNAS, 2026

Як ядерний вибух створив новий кристал?

Під час випробування «Трініті» пісок пустелі, металева вежа, мідні кабелі та обладнання сплавилися в тринітит — склоподібний матеріал, що зберіг сліди перших секунд ядерного вибуху. Для геологів він цікавий не лише як історичний уламок, а і як зразок речовини, що зазнала різкого нагрівання, високого тиску, перемішування з металами й швидкого охолодження. У таких умовах атоми можуть складатися у незвичні структури, які не встигають перейти у стабільніші форми.

Клатрат під мікроскопом у складі тринітиту з місця вибуху. Bindi et al. / PNAS, 2026

Раніше у червоному тринітиті, забарвленому міддю з кабелів та обладнання, вже знаходили квазікристал — упорядковану структуру без повторюваного візерунка звичайних кристалів. Тепер дослідники вивчили багату на мідь металеву краплю всередині цього скла за допомогою рентгеноструктурного аналізу, який показує розташування атомів у речовині. Так вони виявили кубічний клатрат: у ньому атоми кремнію утворили каркас із порожнинами, куди потрапили атоми кальцію та міді.

Кристалічна структура нового клатрату: він складається з двох типів багатогранників з атомом кальцію (іноді — міді чи заліза) всередині. Bindi et al. / PNAS, 2026

Оскільки клатрат знайшли поруч із квазікристалом, науковці перевірили, чи міг квазікристал виникнути з нього. Моделювання показало, що такий шлях загалом можливий, але саме в цьому зразку малоймовірний через високий вміст міді. Тож обидві структури, найімовірніше, утворилися незалежно, але за тих самих екстремальних умов.

Що ще незвичного знаходили в мінералах і породах

🌍 У найдавніших породах Канади, Ґренландії та Гаваїв геологи виявили імовірні залишки речовини, з якої сформувалася прото-Земля до зіткнення, що породило Місяць.

💎 Між ядром і мантією Меркурія змоделювали шар з алмазів, який міг утворитися під час охолодження збагаченого вуглецем магматичного океану.

🔴 Марсохід «Персеверанс» вперше знайшов на Марсі крихітні дорогоцінні камені — рубіни.