Дитинчата ведмежих павіанів виявилися схильними переривати спілкування матерів із їхніми братами та сестрами. При цьому причиною виявилося не бажання самим отримати увагу від близьких особин, а саме ревнощі. Це свідчить на користь існування складних соціальних емоцій, таких як ревнощі, у не людиноподібних приматів. Дослідження опублікували в журналі Proceedings of the Royal Society B: Biological Sciences.

Самець ведмежого павіана підійшов до молодшої сестри та торкнувся її, поки їхня матір чистила шерсть сестри. Попри спробу перервати контакт, він не отримав уваги від жодної з родичок. Axelle Delaunay

Як дізналися про ревнощі в павіанів?

Ревнощі є складною соціальною емоцією, що виникає, коли стосунки однієї особини з другою знаходяться під загрозою від третьої особини. У людських дітей така емоція часто проявляється перериванням спілкування матері з іншою дитиною, а оскільки примати можуть мати інтелект на рівні дітей та утворюють складні соціальні структури, то дослідники вирішили перевірити наявність у них ревнощів. Для цього обрали групу з 16 сімей диких ведмежих павіанів (Papio ursinus), які формують довготривалі стосунки з матерями, зокрема через те, що в їхніх групах панує матріархат.

Спостерігаючи за взаємодіями матерів і 49 братів і сестер, науковці зафіксували часте наближення дитинчат до матерів, коли ті вже були поруч з іншими дитинчатами. Дослідники спробували пояснити це трьома гіпотезами: ревнощами, бажанням отримати турботу матері та бажанням отримати увагу братів або сестер. Однак науковці з’ясували, що дитинчата частіше підходили до матері тоді, коли поруч із нею було інше дитинча, аніж коли вона була вільна та могла про них подбати. Окрім цього, така їхня поведінка частіше відваджувала матір та інше дитинча від спілкування між собою, ніж спонукала їх звернути увагу на це дитинча.

На користь гіпотези про ревнощі також свідчило те, що дитинчата частіше переривали спілкування матері з іншими дитинчатами, які були молодшими за них або улюбленцями матерів. Як і в людей, дитинчата павіанів також частіше відчували ревнощі до тих дитинчат, що були з ними однієї статі. Така подібність із дитячими ревнощами може свідчити, що ця соціальна емоція виникла у ранніх приматів.

  • Раніше схильність до ревнощів виявляли також у собак, які приревнували господарів навіть тоді, коли тільки уявили їхню взаємодію з іншими собаками.