Зелені ведмеді, рожеві коники, сині та напівпомаранчеві омари — яскраві кольори в природі є великою рідкістю, але все ж трапляються внаслідок мутацій або впливу середовища. Після нещодавної новини про перший офіційно задокументований випадок жовтого забарвлення у акули няньки, ми вирішили зробити підбірку інших прикладів незвичної пігментації серед тварин та розказати про механізми, які цьому посприяли.

Фото спійманої рибалками жовтої акули. Garvin Watson

Синій омар

Зазвичай американські омари (Homarus americanus) мають тьмяні, плямисто-коричневі панцирі, що допомагає їм зливатися з навколишнім середовищем. Але внаслідок генетичних мутацій трапляються і винятки, через що особини набувають яскравого синього забарвлення. За оцінками вчених, таке трапляється один раз на два мільйони омарів. А впіймати такого представника ще складніше, адже такий колір робить їх легкою здобиччю у природі.

Цього рідкісного синього омара впіймали у липні 2025 біля берегів штату Массачусетс. Тепер він живе в безпеці Центру морських наук, де його назвали Нептун. Matthew Modoono / Northeastern University

«Половинчастий» омар

Науковці також періодично отримують сповіщення від рибалок, які виловили омарів з незвичним половинчастим забарвленням, де частина тіла особини має звичайний коричневий колір, а решта забарвлена в яскравий помаранчевий. Точний механізм утворення цього забарвлення досі невідомий, але одним з можливих пояснень є явище химеризму, внаслідок якого одна особина складається з клітин двох або більше організмів, які злилися разом на ранніх етапах розвитку.

Омар з незвичайним забарвленням позує для фотографії. Yoon S. Byun, Portland Press Herald / Getty

Рожевий коник

Цього яскравого коника сфотографували в канадському Онтаріо. Зазвичай ці комахи мають зелений колір, але внаслідок генетичної мутації зустрічаються і рожеві особини, що в науці зветься «еритризм». Трапляється таке нечасто, приблизно раз на 500 коників. Деякі науковці вважають, що рожеве забарвлення допомагає комахам виживати серед яскравих квітів, однак інші дослідники вказують на те, що такі особини мають вищий ризик бути з’їденими на своєму переважно зеленому середовищі.

Рожевий коник марно намагається злитися зі своїм природним середовищем. Geoff Pekor

Рожевий дельфін

Дельфіни афаліни (Tursiops truncatus) також бувають рожевими через генетичні мутації, але в них це наслідок альбінізму, тобто відсутності пігментів у шкірі. Дельфіни-альбіноси зустрічаються настільки рідко, що з середини минулого сторіччя і до сьогодні зафіксовано менше двадцяти таких випадків.

Ейнджел — представниця надзвичайно рідкісного випадку альбінізму серед дельфінів. Noriko Funasaka / Taiji Whale Museum

Повністю чорний королівський пінгвін

На противагу альбінізму трапляються й організми, які виробляють надто багато пігментів, тобто мають меланізм. Прикладом цього стану є випадок унікального королівського пінгвіна (Aptenodytes patagonicus), якого зафільмували на острові Південна Джорджія в Атлантичному океані. Оскільки природне світле забарвлення передньої частини тіла допомагає птахам маскуватися від хижаків, науковці вважають справжнім дивом, що повністю чорний пінгвін зміг дожити до дорослого віку.

Унікальний королівський пінгвін з меланізмом. Yves Adams / Compass Media

Зелений полярний ведмідь

Яскраві кольори у тварин можуть з’являтися не лише через генетичні чинники: іноді для цього достатньо впливу навколишнього середовища. Відомо про випадки, коли хутро полярних ведмедів набувало зеленого забарвлення. Річ у тім, що їхні волоски порожнисті, тож іноді там можуть поселитися мікроскопічні водорості, особливо якщо ведмідь живе у теплішому кліматі, наприклад, у зоопарку. Водорості не несуть загрози тварині, а за бажанням їх можна вивести: для цього використовуються спеціальні розчини для купання.

Водорості, що оселилися в хутрі цього ведмедя, зробили його зеленуватим. Steven Pierson