Паразитичні мушки кровососки на понад 50 відсотків зменшили активність генів-опсинів, відповідальних за кольоровий зір, вловлювання рухів і контроль польоту після знайдення хазяїна. Але при цьому гени не вимкнулися повністю, тож навіть комахи, які вже жили на тілі хазяїна, зберегли усі компоненти зору. Таку зміну в активності генів науковці називають пристосуванням до ектопаразитизму, завдяки якому комахи зберігають енергію для більш важливих функцій. Дослідження опублікували у статті Journal of Experimental Biology.
Як кровососки змінюються після знаходження хазяїна?
Комахи з родини кровососок (Hippoboscidae) шукають собі хазяїв, літаючи та виглядаючи оленів, овець, деяких птахів та інших тварин. Після прикріплення до шерсті чи пір’я носіїв вони скидають крила та залишаються на тілі тварини, харчуючись її кров’ю та розмножуючись на тілі. Оскільки паразити кажанів, які належать до споріднених родин, не мають зору взагалі, науковці вирішили дослідити, чи кровососки виду Lipoptena andaluciensis, які є паразитами оленів, також можуть втрачати зір після переходу до паразитизму.
Порівняно з вільноживучими особинами, які ще не знайшли хазяїна, у дорослих паразитичних форм виявили зниження активності п’яти генів-опсинів. Це пояснюють тим, що комахи вже не мають такої потреби в гострому зорі, а також тим, що підтримання життєдіяльності очей потребує значних витрат енергії, які паразитичні форми спрямовують на перетравлення їжі й розмноження. Водночас, на відміну від їхніх повністю паразитичних родичів, ці мушки не втратили зір. Як вважають дослідники, це може обмежувати їхнє пристосування до паразитизму.