Моноклональні антитіла полегшили атопічний дерматит у дітей до шести років

Моноклональні антитіла дупілумаб показали ефективність проти атопічного дерматиту та безпечність у категорії пацієнтів від шести місяців до шести років. Більш ніж у половини піддослідних після використання цього препарату вдалося покращити стан шкіри щонайменше на 75 відсотків, зазначається у журналі The Lancet.

Яку хворобу намагалися вилікувати?

Близько 19 відсотків дітей у віці до шести років страждають від атопічного дерматиту. Це хронічна запальна хвороба шкіри, за якої у хворих відмічають свербіж, висипи та ураження шкірного покриву, що збільшує ризик приєднання інфекцій. Оскільки у розвитку атопічного дерматиту важливу роль відіграє порушення роботи імунної системи, зазвичай його намагаються контролювати за допомогою препаратів глюкокортикостероїдів. Однак вони діють через пригнічення роботи імунної системи, а тому викликають занепокоєння щодо безпечності тривалого застосування. У пошуках нових рішень вчені Північно-Західного університету з колегами зі США, Великої Британії та Німеччини звернули увагу на можливість використання моноклональних антитіл поруч із місцевим нанесенням кортикостероїдних препаратів у маленьких пацієнтів.

Як антитіла допоможуть при хворобі шкіри?

Антитіла у складі препарату дупілумабу блокують рецептори, відповідальні за розвиток того типу запалення, що супроводжує атопічний дерматит, але не мають такої пригнічувальної дії на імунну систему, як кортикостероїди. Його вже схвалено до використання при різних алергічних станах, зокрема астмі, та атопічного дерматиту, але достатньо великих і якісних досліджень на віковій категорії від шести місяців до шести років з атопічним дерматитом не проводили. Тож зараз дослідники випробували лікування на 162 дітях цього віку із Північної Америки та Європи із атопічним дерматитом середнього або важкого ступеня. Їх лікували місцевими кортикостероїдами, які самостійно були неефективні у цих пацієнтів, а також підшкірними уколами дупілумабу або плацебо, які вводили кожні чотири тижні протягом чотирьох місяців.

Під кінець терапії у групі антитіл у 28 відсотків дітей шкіра повістю або майже повністю очистилася, тоді як у групі плацебо таких було лише 4 відсотки. Водночас у групі дупілумабу у 53 відсотків учасників відмітили покращення стану шкіри на рівні щонайменше 75 відсотків. Для порівняння, у групі плацебо таких було лише 11 відсотків. При цьому частота побічних ефектів була приблизно однаковою в усіх дітей, і це не вимагало припинення терапії. Із цього автори роблять висновок про достатню дієвість і безпечність лікування атопічного дерматиту дупілумабом у пацієнтів від шести місяців до шести років, як це було показано і в дослідах на старших хворих. Але варто зазначити, що дослідження фінансувалося й підтримувалося фармацевтичними компаніями, зокрема тими, що є розробниками дупілумабу.