Від лабораторій і тропічних річок до глибин Південного океану — у 2025 році науковці зазирнули, здавалося, в кожну шпаринку. Так дослідникам вдалося зробити знімки, які показують тварин не як абстрактні об’єкти дослідження, а як істот зі складною поведінкою й емоціями, що нагадують людські. Наукову історію цього року в добірці фото зібрала редакція видання New Scientist. Ми розповідаємо, що саме побачили науковці — і чому ці фото стали особливими.
Для створення цього знімка дослідники в лабораторії змусили мишей знепритомніти та спостерігали за поведінкою їхніх сусідів по клітці. Побачивши знайомих їм мишей непритомними, тварини намагалися привести їх до тями, тягнучи їх за язик і звільняючи дихальні шляхи від перешкод. І це справді допомогло мишам опритомніти швидше. Такі дії — разом з обнюхуванням, вилизуванням і легкими укусами — вказують на те, що тварини можуть дбати одне про одного частіше, ніж вважали досі.
Під час польових спостережень у басейні Амазонки науковці зафіксували незвичну форму спілкування у самців річкового дельфіна — амазонської інії. На фото видно, як тварина перевертається на спину і випускає струмінь сечі в повітря — імовірно, для передачі сигналів іншим дельфінам. Дослідники припускають, що така поведінка може виконувати функцію хімічного маркування, подібну до мічення запахом у наземних ссавців.
Науковці сфотографували, як малюр сапфіровий намагається відігнати зозулю від своєї території. Для цього він використовує характерний тривожний сигнал, схожий на скиглення, який попереджає інших птахів про появу гніздових паразитів. Як виявилося, подібний сигнал використовують понад 20 видів птахів із різних куточків світу для захисту своїх гнізд від зозуль, які підкладають яйця в чужі кладки.
У дикій природі мурахи-ткачі згортають листя під час будівництва гнізд — цю ж поведінку науковці зафіксували в лабораторії. На знімку комахи з’єднуються в довгий ланцюг, утримуючи одна одну мандибулами за черевце, щоб скручувати поверхню листка паперу. Окрема мураха здатна тягнути майже у 60 разів більше за власну масу, тоді як у групі з 15 особин ця величина перевищує 100 мас тіла.
Під час океанографічної експедиції в глибинах Південного океану науковцям уперше вдалося зафіксувати на відео живого гігантського кальмара. Хоча цей вид вважають одним із найбільших безхребетних на планеті — до 7 метрів завдовжки, — на знімку видно лише молоду особу розміром близько 30 сантиметрів.
У лабораторному експерименті науковцям вдалося обманути восьминога ілюзією. У ній тварина сприйняла штучну «руку» з білого гелю як власну, налякавшись її пошкодження гострим предметом. Раніше подібне явище спостерігали в людей, а тепер дослідники показали, що й восьминоги сприймають своє тіло так, як це роблять люди.