Шанси на виживання в жаб-повитух після смертельної інфекції хітридіомікозом виявилися вищими, якщо в них ще на стадії пуголовка розвивався дорослий імунітет. У захисті від грибка-збудника хвороби виявилися залученими антимікробні речовини, які жаби починали виділяти в ранньому віці. Цю знахідку науковці вважають підтвердженням того, що навіть найбільш вразливі до хвороби виду можуть виживати після епідемій, якщо їхній імунітет вчасно підготується до цього. Дослідження опублікували в журналі Nature Chemical Biology.
Чому тоді всі жаби не готують імунітет змалечку?
Науковці досліджували чотири популяції звичайних жаб-повитух (Alytes obstetricans), названих так через те, що самці цього виду носять яйця на нижній частині тіла до їхнього вилуплення. Три популяції з Піренеїв на межі Іспанії та Франції мали низьку смертність дорослих особин попри поширеність грибка-збудника хітридіомікозу (Batrachochytrium dendrobatidis), а четверта популяція з цього ж регіону мала невелику чисельність дорослих особин, що вказувало на їхню високу смертність. Щоб з’ясувати, у чому різниця між цими популяціями, дослідники вирішили порівняти їхні антимікробні пептиди — короткі ланцюжки амінокислот, роль яких у боротьбі з хітридіомікозом з’ясували раніше.
Як з’ясувалося, шкіра пуголовків і дорослих жаб виробляла понад 1150 різних пептидів, але лише приблизно 34 відсотки з них, згідно з аналізом, мали б антимікробні властивості. Однак у тій популяції, у якій смертність від хітридіомікозу була вищою, різноманітність шкірних пептидів була меншою й у них рідше зустрічалися пептиди, подібні на алітесерин — пептид із відомою активністю проти збудника хвороби. При цьому кращий захист від хвороби мали ті популяції, у яких антимікробні пептиди починали вироблятися не на стадії дорослої особини, а ще в тілі пуголовка.
Однак на те, чи будуть ресурси на вироблення цих пептидів у пуголовків, впливає низка факторів: доступність їжі, температура, присутність хижаків тощо. Хоча науковці поки не провели експериментів, щоб це підтвердити, вони припускають, що ключовим є те, чи проводять жаби зиму у формі пуголовка — так вони мають більше часу на збір ресурсів для розвитку, зокрема для формування повноцінного імунітету ще на личинковій стадії.
Як хітридіомікоз впливає на жаб у всьому світі
🍄 Деревні жаби кокі з Пуерто-Рико, навпаки, під впливом хітридіомікозу почали швидше рости й розвиватися, вкладаючи ресурси в імунітет лише тоді, коли хвороба була смертельно небезпечною.
🐸 А в австралійських жаб виявили інше пристосування до хвороби: вони стали стрибати на більшу відстань та швидше шукати собі партнера, щоб встигнути дати потомство.
🥵 У тій же Австралії для боротьби зі смертельним грибком розробили будиночки для жаб, у яких ті можуть зігрітися, адже вища температура тіла є згубною для самого збудника хвороби.