Дослідники знайшли розшарування калію і торію у матеріалі найбільшого кратера Місяця, басейна Південний полюс — Ейткен. Автори статті у журналі Journal of Geophysical Research: Planets вважають, що це вказує на давні сліди верхньої магми.
Що відомо про надра Місяця?
Як і Земля, Місяць містить кору і мантію. Таке розшарування з’явилося внаслідок ранньої глобальної події, відомої як Місячний океан магми. Коли магма застигла, мінерали з більшою густиною опустилися вниз, утворюючи мантію, тоді як породи з меншою густиною лишилися зверху та утворили кору. Такі елементи, як торій, важко вбудовуються у мінеральні структури, тому опинилися у залишках магматичного океану, а з часом кристалізувалися. Багатий торієм шар виявився затиснутим між корою і мантією. Торій має високу густину, і очікується, що він потонув у верхніх шарах мантії під час або незабаром після кристалізації.
Що досліджували вчені?
Дослідники аналізували басейн Південний полюс — Ейткен. Це найдавніший, найглибший і найбільший місячний кратер, який сформувався ударом масивного тіла приблизно 4,3 мільярди років тому. Моделювання показує, що вплив ударного тіла був настільки енергійним, що викинув матеріали ранньої мантії Місяця.
Що показали результати?
Дослідники продемонстрували, що розподіл та розшарування у кратері матеріалів, які містять торій та калій, відповідають викидам верхньої мантії. Найбільш чисті відкладення цих матеріалів знаходяться у північно-західній частині басейна Південний полюс — Ейткен. Вони також демонструють підвищений вміст титану і заліза. Це узгоджується зі складом океанів магми, передбаченим моделюваннями.
Ударний розплав, отриманий з більших глибин басейна, асоціюється зі складом, в якому домінує піроксен з низьким вмістом кальцію. Разом ці композиційні схеми вказують на багатошарову давню верхню мантію. Ці результати мають важливе значення для розуміння формування та еволюції Місяця.