Канадські вчені перевірили можливість покращення ефективності трансплантації калу для покращення метаболічного здоров'я вживанням дієтичної добавки у вигляді харчових волокон. Результати вказують, що щоденне вживання важкоферментованої клітковини після фекальної мікробної трансплантації допомагає зменшити інсулінорезистентність у людей з ожирінням та метаболічним синдромом. Стаття опублікована в журналі Nature Medicine.
Artem Podrez / Pexels
Навіщо трансплантувати кал?
Кишкова мікробіота людини багато в чому залишається ще не вивченою наукою, однак вже зараз вчені погоджуються, що вона має величезний вплив на роботу цілого організму. Захворювання різної природи пов'язали з характерними змінами у складі та чисельності мікробіому кишківника, тому вчені й лікарі вважають, що принаймні деякі з них можна лікувати впливом на біорізноманіття мікробів. Цього можна досягти завдяки процедурі трансплантації калу, коли попередньо обстежені здорові люди стають донорами багатих на мікроби фекалій для хворих людей. Так, вчені раніше показали, що народженим внаслідок кесаревого розтину дітям підмішування у молоко калу матерів може допомогти сформувати здоровий мікробіом кишківника. А дорослим людям фекальна мікробна трансплантація допомогла зменшити тягу до спиртного у випадку алкозалежності та покращити ефективність імунотерапії агресивного раку шкіри. Одне з нещодавніх досліджень також показало, що перенесення калу може сприяти схудненню та покращувати метаболічне здоров'я людей з ожирінням. Однак щодо останнього результати досить неоднозначні, тому вчені з Університету Альберти провели додаткове дослідження.
Яким вивченням зайнялися вчені?
Науковці вирішили перевірити, чи покращить ефективність фекальної трансплантації додаткове вживання пацієнтами харчової добавки у вигляді харчових волокон, або клітковини. Хоча останні не мають значної поживної цінності для людини, вони є джерелом їжі для корисних мікроорганізмів кишківника. Тож ідея вчених полягає у тому, щоб забезпечити щойно трансплантованих мікробів достатньою для хорошого рівня виживання поживою.
Науковці залучили до дослідів 70 учасників із важким ступенем ожиріння та супутнім йому метаболічним синдромом. Протягом шести тижнів вони щоденно вживали харчові волокна одного з двох видів: з високою здатністю до ферментації мікробами та низькою. Половині з цих людей трансплантували фекальну мікробіоту від чотирьох здорових худих людей. Зробили це орально, шляхом одноразового приймання учасниками близько двадцяти капсул із фекальним трансплантатом, які не мали смаку або запаху. Після цього першочергову увагу вчені приділяли змінам в чутливості учасників до інсуліну.
Яких змін зазнали учасники?
Більшість учасників не продемонструвала суттєвого покращення чутливості до інсуліну. Але це не стосується людей, яким трансплантували кал і які потім півтора місяця вживали добавку у вигляді низькоферментованих харчових волокон. На думку авторів пояснити це можна зміною моторики кишківника, спричиненою вживанням волокон, які важко піддаються ферментації мікробами. Крім цього, добавки могли діяти як наповнювальний та зв'язувальний агент, що впливає на рівні жовчних кислот.
Вчені готуються провести наступні дослідження з більшою кількістю учасників, щоб перевірити доцільність застосування комбінації фекальної мікробної трансплантації та добавки у вигляді клітковини для лікування ожиріння та метаболічного синдрому. А до того часу автори рекомендують усім вживати менше обробленої їжі та більше такої, що містить цінні харчові волокна, як-от цільні злаки, овочі та фрукти.